Міжвидова конкуренція та забур’яненість посівів сої залежно від моделі агрофітоценозу

УДК 633.34:631.526.3:631.53.048:632.51

М. Я. Шевніков, доктор сільськогосподарських наук, професор
О.Г. Міленко
Полтавська державна аграрна академія

У статті досліджено вплив сортових властивостей, способів догляду за посівами та норм висіву насіння на забур’яненість агрофітоценозу сої. Проаналізовано конкурентоздатність рослин сої в процесі міжвидової конкуренції з бур’яновою рослинністю. Сорт Устя мав вищу забур’яненість у порівнянні з посівами сорту Романтика. Механічний спосіб догляду за посівами дає можливість знизити чисельність бур’янів до 76% в порівнянні з контролем, а масу бур’янів – до 77%. На варіантах досліду з хімічним способом догляду за посівами чисельність бур’янів зменшилася до 91%, а їх маса до 95% порівняно до контролю. Норма висіву впливала на всіх варіантах досліду незалежно від способу догляду та сорту, – за рахунок збільшення норми висіву насіння з 600 тис./га до 900 тис. /га чисельність та маса бур’янів знижувалася до 64%.

Ключові слова: соя, сорт, норма висіву, спосіб догляду за посівами, чисельність бур’янів,  маса бур’янів.

М.Я. Шевніков, О.Г. Міленко. Міжвидова конкуренція та забур’яненість посівів сої залежно від моделі агрофітоценозу.

Список використаних джерел:
1. Бабич А. Боротьба з бур’янами в посівах сої у Лісостепу України / Бабич А. // Пропозиція. – 2001. – № 1. – С. 54-55.
2. Брухаль Ф. Й. Ефективність агротехнічних і хімічних заходів за контролювання чисельності бур’янів у посівах сої / Ф. Й. Брухаль, Л. М. Красюк. // Карантин і захист рослин. – 2010. – № 3. – С. 10-11.
3. Дерев’янський В. П. Залежно від засмічення : соя, захист / Дерев’янський В. П. // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 6. – С. 26-27.
4. Жеребко В. М. Ефективні заходи хімічного захисту посівів сої від бур’янів у Лісостепу України / Жеребко В. М. // Таврійський науковий вісник : зб. наук. праць. – Херсон, 2006 – Вип. 52. – С. 92-97.
5. Зуза В. С. Вплив забур’яненості на врожайність сої / В. С. Зуза, Р. А. Гутянський // Агроном. – 2009. – № 3 . – С. 82-85.
6. Сторчоус І. М. Контроль бур’янів на сої в другій половині вегетації / І. М. Сторчоус // Агроном. – 2011. – № 4. – С. 87-89.
7. Шевніков М. Я. Способи і норми висіву сої в умовах Лівобережного Лісостепу України. // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2004. – № 3. – С. 79-84.

Н. Я. Шевников, О. Г. Миленко. Межвидовая конкуренция и засоренность посевов сои в зависимости от модели агрофитоценоза.

Изучено влияние свойств сорта, способов ухода за посевами и норм высева семян на засоренность агрофитоценозов сои. В посевах сои сорта Устя наблюдалась более высокая засоренность, по сравнению с посевами сорта Романтика. Механический способ ухода за посевами дает возможность снизить количество сорняков до 76% по сравнению с контролем, сырую массу сорняков уменьшить до 77%. На вариантах опыта с химическим способом ухода за посевами количество сорняков уменьшилось до 91%, а сырая масса до 95%, по сравнению с контролем. Норма высева влияла на всех вариантах опыта, независимо от ухода и сорта, – за счет увеличения нормы высева семян с 600 тыс./га до 900 тыс./га количество и сырая масса сорняков снижалась до 64%.

M. Shevnikov, O. Milenkо. Interspecies competition and weediness of  soybean crops depending on agrophytocenosis model.

Weediness of crops is one of the most important factors effecting formation of soybean productivity. The following conclusions have been made: Weediness on  the crops of soybean variety Ustya was higher in comparison with the crops of  variety Romantyka. Quantity of weeds decreased to 91% and raw mass of  weeds decreased to 95% in comparison with control on the variants of the experiment  with chemical method of crops care. Mechanical method of crops care helps to  decrease quantity of weeds to 76% in comparison with control and decrease raw  mass of weeds to 77%. The seeding rate influenced on all variants of the  experiment, regardless of crops care and variety. Quantity and raw mass of weeds  had decreased to 64% due to increase of seeding rate from 600 thousand/ha to  900 thousand/ha.