УДК 631.527.5:633.15:581.13:631.8:581.144.4

В. Д. Паламарчук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Вінницький національний аграрний університет
О. А. Коваленко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Миколаївський національний аграрний університет

У статті представлено результати дослідження впливу позакореневих підживлень мікродобривами «Еколист моноцинк», «Росток кукурудза», регулятором росту рослин «Вимпел» та бактеріальним препаратом «Біомаг» на площу листкової поверхні гібридів кукурудзи ранньостиглої, середньоранньої та середньостиглої груп. Подовження тривалості вегетаційного періоду сприяло збільшенню площі листкової поверхні, особливо за вирощування гібридів середньої групи стиглості (36,4-42,1 тис. м²/га). При проведенні позакореневих підживлень ці показники зростали на 0,6-5,6 тис. м²/га, порівняно з контролем (без підживлень). Найбільшою загальна площа листкової поверхні (28,9-41,9 тис. м²/га) визначена у варіанті, де застосовували дворазове підживлення у фазу 5-7 та 10-12 листків кукурудзи мікродобривом «Еколист моноцинк».

Ключові слова: кукурудза, гібрид, група стиглості, позакореневі підживлення, мікродобрива, бактеріальний препарат, площа листкової поверхні.

Вплив позакореневих підживлень на формування площі листкової поверхні гібридів кукурудзи . (текст статті)

The definition of the structure poliploids of  populations watermelon method fluorescent cytometry. (анотація)

Список використаних джерел:

1. Ярошко М., Штангела Й. Кукурудза – основні вимоги до вирощування. Агроном. 2012. № 2(36). C. 138-140.
2. Паламарчук В.Д., Климчук О. В., Поліщук І.С., Колісник О.М., Борівський А.Ф. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур: навч. посібник. Вінниця, 2010. 636 с.
3. Надь Янош. Кукуруза. Вінниця: ФОП Д.Ю. Корзун, 2012. 580 с.
4. Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Каленська С.М., Єрмакова Л.М. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин: підручник. Вінниця, 2013. 713 с.
5. Романенко М. Технологія вирощування кукурудзи: рекомендації. KWS 150-річний досвід в селекції і насінництві сільськогосподарських культур. 2010. 58 с.
6. Городній М.М. Агрохімія – 4-те вид., переробл. та доп. К.: Арістей, 2008. С. 156-182.
7. Городній М.М., Павлик Р.М. Вплив систематичного використання добрив в сівозміні на формування асиміляційного апарату посівів та продуктивність кукурудзи на силос. Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ, 2010. № 149. С. 54-60.
8. Сонько Р.С., Марченко О.А., Стародуб М.Ф., Коломієць В.М. Вплив технології вирощування на показники індукції флуоресценції хлорофілу за вирощування рослин кукурудзи. Науковий вісн. нац. ун-ту. біоресурсів і природокористування України. 2012. №178. С. 127-132.
9. Філіпов Г.Л. Аспекти підвищення адаптивної стійкості кукурудзи в Степу. Хранение и переработка зерна. 2010. № 10(136), октябрь. C. 21-23.
10. Ковальчук І. Критерії підбору гібридів кукурудзи для різних умов вирощування. Famer the Ukrainian. 2015. №12(72), грудень. С. 82-84.
11. Філіпов Г.Л., Яремко Л.С. Фотосинтетична діяльність зрошуваної кукурудзи в посівах різної структури. Бюлетень інституту зернового господарства УААН (науково-методичний центр з проблем зернового господарства). Дніпропетровськ, 2003. №20. С. 21-23.
12. Дробітько О.М. Особливості формування продуктивності кукурудзи залежно від просторового і кількісного розміщення рослин в агрофітоценозі в умовах південно-західного Степу. Корми і кормо- виробництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Вінниця, 2008. Вип. 60. С. 62-68.
13. Кефели В.И. Фотоморфогенез, фотосинтез и рост как основа продуктивности растений. Пущина ЦНБИ, 1991. 175 с.
14. Сметанська І.М. Фізіолого-агрохімічні аспекти формування врожаю та якості кукурудзи на силос. Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця, 2000. Вип. 7. С. 57-65.
15. Дудка М., Черчель В. Позакореневе підживлення: необхідність чи альтернатива? Пропозиція (інформаційний щомісячник). 2014. №6. C. 64-69.
16. Коваленко О.А. Вплив мікродобрив та бактеріальних препаратів на врожайність кукурудзи цукрової за вирощування в умовах Південного Степу України / О.А. Коваленко, Л.Г. Хоненко // Таврійський науковий вісник. – Херсон: ХДАУ, 2011. – №74. – С. 68-71.
17. Третяков Н.Н., Шкурнела И.А. Справочник кукурузовода. М.: Россельхозиздат, 1979. 190 с.
18. Циков В.С., Матюха Л.А. Интенсивная технология возделывания кукурудзы. М.: Агропромиздат, 1989. 247 с.
19. Ничипорович А.А., Строганова Л.Е., Чмора С.Н., Власова М.П. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах / Под ред. А.Л. Курсанова. М.: АН СССР, 1961. 196 с.
20. Негода О.В. Лабораторний практикум з фізіології рослин. К.: Фітосоціоцентр, 2003. С. 60-61.
21. Ничипорович А.А. Фотосинтез и вопросы интенсификации сельського хозяйства. М.: Наука, 1965. – 45 с.
22. Філіпов Г.Л., Черчель В.Ю., Максимова Л.О. Оцінка генотипів кукурудзи на стійкість до загущення посівів. Агроном. 2015. №1(47), лютий. С. 28-29.

В. Д. Паламарчук, О. А. Коваленко. Влияние внекорневых подкормок на формирование площади листовой поверхности гибридов кукурузы.

В статье приведены результаты изучения влияния внекорневых подкормок микроудобрениями «Эколист моноцинк», «Росток кукуруза», регулятором роста растений «Вымпел» и бактериальным препаратом «Биомаг» на площадь листовой поверхности гибридов кукурузы разных групп спелости. В результате проведенных исследований наибольшее значение общей площади листовой поверхности (28,9-41,9 тыс. м²/га) установлено в вариантах с применением двухразовой подкормки в фазы 5-7 и 10-12 листьев растений кукурузы микроудобрением «Эколист моноцинк», при этом увеличение площади ассимиляционной поверхности листьев, по сравнению с контролем, составило 2,4-5,0 тыс. м²/га.

V. Palamarchuk, O. Kovalenko. Influence of possible surfaces on the formation of the bargain surface surface of the current hybrides.

The article presents the results of the influence of foliar fertilization with microfertilizers “Ecolist monozinc”, “Rostock corn”, plant growth regulator “Vympel” and bacterial “Biomag” on the leaf surface area in corn hybrids of different ripening groups. As a result of the studies, the greatest value of the total area of the leaf surface (28.9-41.9 thousand m²/ha) was identified in the variants where two-time processing by the micro-fertilizer “Ecoleist monozinc” into phase 5-7 and 10-12 leaves of corn plants. This increase in the area of the assimilative surface of the leaves, compared with the control, was 2.4-5.0 thousand m²/ha.

Випуск №2 (98), 2018