В. П. Карпенко, О. О. Коробко, Вплив гербіциду і біологічних препаратів на фотосинтетичну продуктивність і врожайність посіву

УДК 633.31/37: 631.95: 631.811.98: 581.132

DOI: 10.31521/2313-092X/2018-4(100)-7

В.П. Карпенко, доктор сільськогосподарських наук
О.О. Коробко,
аспірант
Уманський національний університет садівництва

У статті представлено результати дослідження впливу різних норм гербіциду Панда, регулятора росту рослин Стимпо і мікробного препарату Ризобофіт на формування чистої продуктивності фотосинтезу посіву нуту сорту Пам’ять та його врожайності. На основі проведених досліджень встановлено найбільш ефективне поєднання препаратів, що забезпечує істотне підвищення фотосинтетичної і зернової продуктивності посіву нуту.

Ключові слова: нут, чиста продуктивність фотосинтезу, гербіцид, регулятор росту рослин, мікробний препарат.

Вплив гербіциду і біологічних препаратів на фотосинтетичну продуктивність і врожайність посіву (текст статті)
The influence of herbicide and biological preparations on photosynthetic productivity and crop yielding capacity (анотація)

Список використаних джерел:

  1. Павленко В. П., Петров Н. Ю., Мельникова А. В. Технологии и средства возделывания нута. Волгоград: Волгоградская государственная сельскохозяйственная академия, 2003. 160 с.
  2. Карпенко В. П., Грицаєнко З. М., Притуляк Р. М. Біологічні основи інтегрованої дії гербіцидів і регуляторів росту рослин. Умань, 2012. 357 с.
  3. Elkoca E., Kantar F., Fikrettin S. Influence of Nitrogen Fixing and Phosphorus Solubilizing Bacteria on the Nodulation, Plant Growth, and Yield of Chickpea. Journal of Plant Nutrition. 2008. 31. 157–171.
  4. Гангур В. В., Єремко Л. С., Сокирко Д. П. Формування продуктивності нуту залежно від технологічних факторів в умовах Лівобережного Лісостепу України. Зернові культури. 2017.Том 1. №2. С.285–292.
  5. Serekpayev N, Popov V, Stybayev G, Nogayev A, Ansabayeva A. Agroecological aspects of chickpea growing in the Dry Steppe Zone of Akmola Region, Northern Kazakhstan. Biotech Res Asia 2016;13(3). С.1341–1351
  6. Тедеева В.В., Абаев А.А., Тедеева А.А. Фотосинтетическая деятельность посевов различных сортов нута в условиях Лесостепной зоны Рсо-Алания. Современные проблемы науки и образования : електрон. версія журн. 2015. № 1-1. URL: http:// science -education.ru/ru/article/view?id=18823 (дата звернення: 29.11.2018).
  7. Рябухина О.П., Медведев Г.А. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность зернобобовых культур на черноземных почвах. Известия НВ АУК : електрон. версія журн. 2010. №3. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/fotosinteticheskaya-deyatelnost-i-produktivnost-zernobobovyh-kultur-na-chernozemnyh-pochvah (дата звернення: 29.11.2018).
  8. Singh G., Ram H., Aggarwal N., & Turner N. Irrigation of chickpea (Cicer Arietinum l.) increases yield but not water productivity. Experimental Agriculture. 2016. 52 (1), 1–13. P. 3917–3930
  9. Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Даценко А. А., Івасюк Ю. І. Фізіолого-біохімічні механізми інтегрованої дії гербіцидів і регуляторів росту рослин. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. № 1. С. 72–76.
  10. Новожилов К. В. Некоторые направления экологизации защиты растений. Защита и карантин растений. 2003. №8. С. 14–17.
  11. Карпенко В. П., Івасюк Ю. І., Оратівська С. А. Біологізована технологія вирощування бобових культур (соя, горох) / за ред. В. П. Карпенка. Умань : Візаві, 2016. 24 с.
  12. Ярчук И. И. Булгакова М. П. Физиологически активные вещества гумусовой природы как экологический фактор детоксикации остаточных количеств гербицидов. Биологические науки.1991. № 10. С.75–80.
  13. Гербіцид Панда, Каталог компанії UKRΛVIT КЕ: офіційний сайт. URL: https://ukravit.ua /uk/panda/.(дата звернення: 10.06.2018)
  14. Стимулятор росту Стимпо. Препарати ДП МНТЦ “Агробіотех”: Каталог: офіційний сайт. URL: http:// www.agrobiotech. com. ua/ ua/ stimpo (дата звернення: 29.11.2018)
  15. Добриво Ризобофіт (порошкоподібна форма) Інститут агроекології і природокористування НААН : Каталог. URL: http://www.snpk.com.ua/ua /fertilizers/rizobofitp/ (дата звернення: 29.11.2018)
  16. Державний реєстр сортів рослин України. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України : офіційний сайт.2015. URL: http://vet.gov.ua /sites/ default/ files/ReestrEU-2015-01-14a.pdf. (дата звернення: 29.11.2018)
  17. Видання Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ – НЦНС), ЗАТ “Селена”. Одеса, 2011. 128 с.
  18. Ничипорович А. А. О путях повышения продуктивности фотосинтеза растений в посівах. Фотосинтез и вопросы продуктивности растений. Москва : Изд-во АН СССР. 1963. С. 5–36.
  19. Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ : НІЧЛАВА, 2003. 320 с.
  20. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: Москва : Колос, 1973. 335 с.
  21. Івасюк Ю. І., Карпенко В. П., Грицаєнко 3. М. Симбіотичний стан посівів сої за дії біологічно активних речовин. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2015. № 2. С. 13–16.
  22. Бушулян О. В., Січкар В. І., Бабаянц О. В. Сучасна інтегрована система захисту посівів нуту. Одеса: СГІ –НЦ НС, 2017. 23 с.
  23. Івасюк Ю. І. Продуктивність посівів сої за роздільного та інтегрованого застосування мікробіологічного препарату, регулятора росту рослин і гербіциду. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. №. 3. С. 89‒95.

 

В. П. Карпенко, А. А. Коробко. Влияние гербицида и биологических препаратов на фотосинтетическую продуктивность и урожайность посева нута.

В статье приведены результаты по исследованию влияния различных норм гербицида Панда, регулятора роста растений (РРР) Стимпо и микробного препарата (МБП) Ризобофит на формирование чистой продуктивности фотосинтеза (ЧПФ) посева нута сорта Память и его урожайности. Установлено, при использовании комбинированной обработки семян МБП Ризобофит 1,0 л/т и РРР Стимпо 0,025 л/т и внесения по данному фону гербицида Панда в нормах 3,0 и 4,0 л/га чистая продуктивность фотосинтеза в фазе пяти листочков – цветение возросла на 42 – 65%, а в фазе цветения – образование бобов возрастала на 32-66%. Урожайность зерна нута в данных вариантах выросли на 15-69%, что на 0,40-0,67 т га больше, чем в контрольном варианте. За действия микробного препарата Ризобофит 1,0 л/т и регулятора роста растений Стимпо 0,025 л/т и внесения гербицида Панда в нормах 5,0 и 6,0 л/га в фазе пяти листочков – цветение чистая продуктивность фотосинтеза возросла на 43 и 31%, а в фазе цветения – образование бобов возрастала на 40-24%. Урожайность зерна нута в этом варианте возросла на 25 и 28% соответственно.

На основании проведенных исследований установлено наиболее эффективное сочетание препаратов, которое обеспечивает существенное повышение фотосинтетической и зерновой продуктивности посева нута.

Ключевые слова: нут, чистая продуктивность фотосинтеза, урожайность, гербицид, регулятор роста растений, микробный препарат.

 

V. Karpenko, O. Korobko. The influence of herbicide and biological preparations on photosynthetic productivity and crop yielding capacity.

The article presents the results of studying the influence of various norms of the Panda herbicide, plant growth regulator (PPP) Stimpo and the microbial drug Rizobofit on the formation of the net photosynthetic productivity (PFR) of Memory sowing seed and its yield.  It was established that using the combined treatment of IBE Rizobofit seeds, 1.0 l / t and PPP Stimpo 0.025 l / t and introducing the Panda herbicide for this background in the rates of 3.0 and 4.0 l / ha, the net productivity of photosynthesis in the phase of five leaves – flowering  increased by 42 – 65%, and in the flowering phase – the formation of beans increased by 32 – 66%.  The yield of chickpea grains in these variants increased by 15 – 69%, which is 0.40 – 0.67 tons ha more than in the control variant. Under the activity of the microbial drug Rizobofit 1.0 l / t and the plant growth regulator Stimpo 0.025 l / t and the introduction of the herbicide Panda in the norms of 5.0 and 6.0 l / ha in the phase of five leaves – flowering net photosynthesis productivity increased by 43 and 31  %, and in the flowering phase – the formation of beans increased by 40 – 24%.  The yield of chickpea grains in this variant increased by 25 and 28%, respectively.

On the basis of the conducted research, the most effective combination of drugs was established, which provides a significant increase in the photosynthetic and grain productivity of sowing chickpeas.

Keywords: chickpea, photosynthesis net productivity, yield, herbicide, plant growth regulator, microbial preparation

Повернутися до змісту

karpenko.pdf
karpenko.pdf
Size: 0.33