УДК 635.657:631.53.048:632.9
В. В. Лихочвор, доктор сільськогосподарських наук
Львівський національний аграрний університет
В. І. Пущак, аспірант
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
Визначено, що із досліджуваних сортів нуту вищу врожайність формував сорт Ярина – 2,82 – 3,40 т/га, що значно більше порівняно з сортами Пам’ять і Тріумф. В умовах достатнього зволоження західного Лісостепу найвищу врожайність нуту одержано за норми висіву 0,8 млн/га, зменшення норми висіву призводило до зниження врожайності зерна.
Встановлено, що при вирощуванні нуту без застосування гербіциду та фунгіцидів, він забезпечує низьку врожайність – 1,28 т/га. За внесення ґрунтового гербіциду Рейсер КЕ (2,5 л/га) урожайність зросла до 2,30 т/га, або на 1,02 т/га. За триразової схеми застосування фунгіцидів Рекс Дуо, КС (0,5 л/га) у фазі початку бутонізації, Абакус мк.е. (1,5 л/га) у фазі цвітіння та Фолікур 250 EW, ЕВ (1,0 л/га) у фазі наливу зерна, урожайність підвищується на 0,90 т/га порівняно з варіантом без фунгіцидів. Завдяки використанню засобів захисту рослин урожайність зросла з 1,28 т/га до 3,21 т/га, тобто на 1,93 т/га (150,8%).
Ключові слова: нут, сорт, засоби захисту рослин, норма висіву, урожайність.
Вплив норм висіву та інтенсифікації технології на формування урожайності сортів нуту. (текст статті)
Список використаних джерел:
1. Биологизация агротехнологии выращивания нута: рекомендации по эффективному применению микробных препаратов / [С. В. Дидович и др.]. – Симферополь : ЧП Еремина В. Г., 2010. – 36 с.
2. Биорегуляция роста и развития растений / С. П. Пономаренко [и др.] // Биорегуляция микробно-растительных систем / под ред. Г. А. Иутинской, С. П. Пономаренко. – К. : Ничлава, 2010. – С. 251–291.
3. Боднар Г. В. Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лавриненко. – М. : Колос, 1977. – 254 c.
4.Бушулян О. В. Інтегрована система захисту нуту від бур’янів, шкідників і хвороб : метод. реком. / О. В. Бушулян, В. І. Січкар, О. В. Бабаянц. – Одеса : СГІ – НЦНС, 2012. – 24 c.
5. Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. – Одеса : 2009. – 248 с.
6. Германцева Н. И. Биологические особенности, селекция и семеноводство нута в засушливом Поволжье : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра с.-х. наук : спец. 06.01.05, 06.01.09 «Селекция и семеноводство» / Российская академия сельскохозяйственных наук ; Германцева Надежда Ивановна. – Пенза, 2001. – 54 с.
7. Германцева Н. И. Действие и последействие гербицидов на засоренность посевов и урожайность нута в засушливом Заволжье / Н. И. Германцева // Зерновое хозяйство. − 2005.− № 8. − С. 31−32.
8. Панасов М. Н. Адаптивная технология производства элитных семян нута в засушливом Поволжье / М. Н. Панасов, Н. И. Германцев, Л. А. Германцев // Кормопроизводство. – 2012. – № 10. – С. 29-31.
9. Січкар В. І. Перспективи селекції нуту в умовах Північного Лісостепу України / В. І. Січкар, О. В. Бушулян // Вісник аграрної науки. – 2000. – № 1. – С. 38–40.
10. Січкар В. І. Технологія вирощування нуту в Україні / В. І. Січкар, О. В. Бушулян // Пропозиція. – 2001. – № 10. – С. 42–43.
11. Соколов В. М. Стан науково-дослідних робіт із селекції зернобобових культур в Україні / В. М. Соколов, В. І. Січкар // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – 2010. – Вип. 15 (55). – С. 6–13.
12. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінництва зернових культур в Україні / Я. М. Гадзало, В. В. Кириченко, Б. В. Дзюбецький. – Київ – Харків – Дніпро : [Б. в.], 2016. – 32 с.
В. В. Лихочвор, В. И. Пущак. Влияние норм высева и интенсификации технологии на формирование урожайности сортов нута.
Установлено, что из исследованных сортов нута высокую урожайность формировал сорт Ярина – 2,82-3,40 т/га, что значительно выше по сравнению с сортами Память и Триумф. В условиях достаточного увлажнения западной Лесостепи наивысшая урожайность нута получена при норме высева 0,8 млн/га, снижение нормы высева обусловило уменьшение урожайности зерна.
Установлено, что при выращивании нута без применения гербицида и фунгицидов, он остается низкоурожайной культурой – 1,28 т/га. При внесении почвенного гербицида Рейсер КЭ (2,5 л/га) урожайность увеличилась до 2,30 т / га, или на 1,02 т/га. При трехкратной схеме применения фунгицидов Рекс Дуо, КС (0,5 л/га) в начале бутонизации, Абакус мк.е. (1,5 л/га) в фазе цветения и Фоликур 250 EW, ЕВ (1,0 л/га) в фазе налива зерна, урожайность повышается на 0,90 т/га по сравнению с вариантом без фунгицидов. Благодаря использованию средств защиты растений урожайность возросла с 1,28 т/га до 3,21 т/га, то есть на 1,93 т/га (150,8%).
V. Lykhochvor, V. Pushchak. The effect of seeding rates and intensification technologies on the productivity of cicer arietinum cultivars.
It was discovered that among the chickpea cultivars, Yarina had the highest productivity including 2.82–3.40 t/ha, which is significantly higher compared to cultivars Pamyat and Triumf. Under conditions of sufficient humidity of the western forest-steppe, the productivity of the chickpea was observed at a seeding rate of 0.8 M/ha. Lower seeding rates led to the decrease of productivity.
It was revealed that without applying herbicides and fungicides, the chickpea remains a low-yielding crop (1.28 t/ha).
It was discovered that the chickpea’s productivity grew up to 2.30 t/ha, or by 1.02 t/ha, when the soil herbicide Reiser KE (2.5 l/ha) was used. In case of the three-step application scheme of fungicides such as Rex Duo, KS(0.5 l/ha) at the early phase of budding, Abacus (1.5 l/ha) during flowering, and Folikur 250 EW, EB (1.0 l/ha) during seed filling, the productivity increased by 0.90 t/ha compared to the variant where fungicides were not applied. In total, due to the use of plant protection products in the experiment, the productivity increased from 1.28 t/ha to 3.21 t/ha, i.e. by 1.93 t/ha (150.8%).
Ключевое название (Key title):
Vìsnik agrarnoï nauki Pričornomor'â (Online)
Сокращенное ключевое название (Abbreviated key title):
Vìsn. agrar. nauki Pričornomor'â (Online)
Параллельное название (Parallel title):
Ukrainian Black Sea region agrarian science