Вплив норм висіву та інтенсифікації технології на формування урожайності сортів нуту

УДК 635.657:631.53.048:632.9

В. В. Лихочвор, доктор сільськогосподарських наук
Львівський національний аграрний університет

В. І. Пущак, аспірант
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

Визначено, що із досліджуваних сортів нуту вищу врожайність формував сорт Ярина – 2,82 – 3,40 т/га, що значно більше порівняно з сортами Пам’ять і Тріумф. В умовах достатнього зволоження західного Лісостепу найвищу врожайність нуту одержано за норми висіву 0,8 млн/га, зменшення норми висіву призводило до зниження врожайності зерна.
Встановлено, що при вирощуванні нуту без застосування гербіциду та фунгіцидів, він забезпечує низьку врожайність – 1,28 т/га. За внесення ґрунтового гербіциду Рейсер КЕ (2,5 л/га) урожайність зросла до 2,30 т/га, або на 1,02 т/га. За триразової схеми застосування фунгіцидів Рекс Дуо, КС (0,5 л/га) у фазі початку бутонізації, Абакус мк.е. (1,5 л/га) у фазі цвітіння та Фолікур 250 EW, ЕВ (1,0 л/га) у фазі наливу зерна, урожайність підвищується на 0,90 т/га порівняно з варіантом без фунгіцидів. Завдяки використанню засобів захисту рослин урожайність зросла з 1,28 т/га до 3,21 т/га, тобто на 1,93 т/га (150,8%).

Ключові слова: нут, сорт, засоби захисту рослин, норма висіву, урожайність.

Вплив норм висіву та інтенсифікації технології на формування урожайності сортів нуту. (текст статті)

The effect of seeding rates and intensification technologies on the productivity of cicer arietinum cultivars. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Биологизация агротехнологии выращивания нута: рекомендации по эффективному применению микробных препаратов / [С. В. Дидович и др.]. – Симферополь : ЧП Еремина В. Г., 2010. – 36 с.
2. Биорегуляция роста и развития растений / С. П. Пономаренко [и др.] // Биорегуляция микробно-растительных систем / под ред. Г. А. Иутинской, С. П. Пономаренко. – К. : Ничлава, 2010. – С. 251–291.
3. Боднар Г. В. Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лавриненко. – М. : Колос, 1977. – 254 c.
4.Бушулян О. В. Інтегрована система захисту нуту від бур’янів, шкідників і хвороб : метод. реком. / О. В. Бушулян, В. І. Січкар, О. В. Бабаянц. – Одеса : СГІ – НЦНС, 2012. – 24 c.
5. Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. – Одеса : 2009. – 248 с.
6. Германцева Н. И. Биологические особенности, селекция и семеноводство нута в засушливом Поволжье : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра с.-х. наук : спец. 06.01.05, 06.01.09 «Селекция и семеноводство» / Российская академия сельскохозяйственных наук ; Германцева Надежда Ивановна. – Пенза, 2001. – 54 с.
7. Германцева Н. И. Действие и последействие гербицидов на засоренность посевов и урожайность нута в засушливом Заволжье / Н. И. Германцева // Зерновое хозяйство. − 2005.− № 8. − С. 31−32.
8. Панасов М. Н. Адаптивная технология производства элитных семян нута в засушливом Поволжье / М. Н. Панасов, Н. И. Германцев, Л. А. Германцев // Кормопроизводство. – 2012. – № 10. – С. 29-31.
9. Січкар В. І. Перспективи селекції нуту в умовах Північного Лісостепу України / В. І. Січкар, О. В. Бушулян // Вісник аграрної науки. – 2000. – № 1. – С. 38–40.
10. Січкар В. І. Технологія вирощування нуту в Україні / В. І. Січкар, О. В. Бушулян // Пропозиція. – 2001. – № 10. – С. 42–43.
11. Соколов В. М. Стан науково-дослідних робіт із селекції зернобобових культур в Україні / В. М. Соколов, В. І. Січкар // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – 2010. – Вип. 15 (55). – С. 6–13.
12. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінництва зернових культур в Україні / Я. М. Гадзало, В. В. Кириченко, Б. В. Дзюбецький. – Київ – Харків – Дніпро : [Б. в.], 2016. – 32 с.

В. В. Лихочвор, В. И. Пущак. Влияние норм высева и интенсификации технологии на формирование урожайности сортов нута.

Установлено, что из исследованных сортов нута высокую урожайность формировал сорт Ярина – 2,82-3,40 т/га, что значительно выше по сравнению с сортами Память и Триумф. В условиях достаточного увлажнения западной Лесостепи наивысшая урожайность нута получена при норме высева 0,8 млн/га, снижение нормы высева обусловило уменьшение урожайности зерна.
Установлено, что при выращивании нута без применения гербицида и фунгицидов, он остается низкоурожайной культурой – 1,28 т/га. При внесении почвенного гербицида Рейсер КЭ (2,5 л/га) урожайность увеличилась до 2,30 т / га, или на 1,02 т/га. При трехкратной схеме применения фунгицидов Рекс Дуо, КС (0,5 л/га) в начале бутонизации, Абакус мк.е. (1,5 л/га) в фазе цветения и Фоликур 250 EW, ЕВ (1,0 л/га) в фазе налива зерна, урожайность повышается на 0,90 т/га по сравнению с вариантом без фунгицидов. Благодаря использованию средств защиты растений урожайность возросла с 1,28 т/га до 3,21 т/га, то есть на 1,93 т/га (150,8%).

V. Lykhochvor, V. Pushchak. The effect of seeding rates and intensification technologies on the productivity of cicer arietinum cultivars.

It was discovered that among the chickpea cultivars, Yarina had the highest productivity including 2.82–3.40 t/ha, which is significantly higher compared to cultivars Pamyat and Triumf. Under conditions of sufficient humidity of the western forest-steppe, the productivity of the chickpea was observed at a seeding rate of 0.8 M/ha. Lower seeding rates led to the decrease of productivity.
It was revealed that without applying herbicides and fungicides, the chickpea remains a low-yielding crop (1.28 t/ha).
It was discovered that the chickpea’s productivity grew up to 2.30 t/ha, or by 1.02 t/ha, when the soil herbicide Reiser KE (2.5 l/ha) was used. In case of the three-step application scheme of fungicides such as Rex Duo, KS(0.5 l/ha) at the early phase of budding, Abacus (1.5 l/ha) during flowering, and Folikur 250 EW, EB (1.0 l/ha) during seed filling, the productivity increased by 0.90 t/ha compared to the variant where fungicides were not applied. In total, due to the use of plant protection products in the experiment, the productivity increased from 1.28 t/ha to 3.21 t/ha, i.e. by 1.93 t/ha (150.8%).

Випуск №1 (97), 2018