Манушкіна Т. М., Дробітько А. В., Качанова Т. В., Геращенко О. А. Екологічні особливості технології No-till в умовах Південного Степу України

УДК 631.4: 633

DOI: 10.31521/2313-092X/2020-4(108)-06

 

Т. М. Манушкіна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ORCID ID: 0000-0001-5843-271X
Researcher ID: D-7065-2018
А. В. Дробітько, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ORCID ID: 0000-0002-6492-4558
Researcher ID: D-7100-2018
Т. В. Качанова, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ORCID ID: 0000-0003-0032-3996
Researcher ID: D-7009-2018
О. А. Геращенко, здобувач вищої освіти
Миколаївський національний аграрний університет

 

Досліджено вплив технології No-till на щільність ґрунту, запаси ґрунтової вологи, мікробіологічну активність ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур. Прибавка врожайності сільськогосподарських культур за технологією No-till становила 14,3-22,9%, що дозволяє зробити висновок про оптимізацію показників родючості ґрунту в кліматичних умовах зони Південного Степу України порівняно із традиційними інтенсивними технологіями. Показано, що запровадження технології No-till дозволить поліпшити екологічні процеси у ґрунті, зменшити антропогенне навантаження на агроекосистеми і прояв ерозійних процесів, підвищити врожайність сільськогосподарських культур та знизити енергозатрати на їх вирощування.

Ключові слова: ґрунт, технологія No-till, щільність ґрунту, вологість ґрунту, родючість, урожайність.

 

  Екологічні особливості технології No-till в умовах Південного Степу України

Ecological features of No-till technology in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine

 

Список використаних джерел:

  1. Чайка Т. О., Яснолоб І. О., Горб О. О., Лотиш І. І., Березницький Є. В. Екологізація систем обробітку ґрунту задля відновлення та підвищення родючості ґрунтів. Вісник ПДАА. 2019. № 3. С. 92−102. doi: 10.31210/visnyk2019.03.12
  2. Позняк С. Ґрунти в сучасному суспільстві. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2017. Випуск 51. С. 304-313.
  3. Глобальный индекс голода: 1 млрд людей голодает. / BBC. 11.10.2010. URL: http:// www.bbc.co.uk/russian/international /2010/10/101011_hunger_index.shtml
  4. 4.Food Outlook. Global Market Analysis. / FAO. June 2011. URL: http://www.fao.org/.docrep/014/ al978e/al978e00.pdf
  5. Косолап М. П., Кротінов О. П. Система землеробства No-Till. Київ, 2011. 372 с.
  6. Медведєв В.В. Нульовий обробіток ґрунту в Європейських країнах. Харків: ЕДЕНА, 2010. 202 с.
  7. 7.Yasnolob, I. O., Pysarenko, V. M., Chayka, T. O., Gorb, O. O., Pestsova-Svitalka, O. S., Kononenko, Zh. А., & Pomaz, O. M. Ecologization of tillage methods with the aim of soil fertility improvement. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. 8 (2). Р. 280‒286. doi: 10.15421/2018_339.
  8. Ратошнюк Т. М., Ратошнюк В. І., Мартинюк М. А. Еколого-економічні проблеми раціонального сільськогосподарського землекористування. Стратегія розвитку України. Економіка, Соціологія, Право. 2012. № 1. С. 211-216.
  9. Надточій П. П,. Мислива Т. М, Вольвач Ф. В. Екологія ґрунту: монографія. Житомир: Рута, 2010. 473 с.
  10. Єщенко В.О. No-Till технологія: її сьогодення та майбутнє. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2013. № 1/2. С. 4-9.
  11. Безуглий M., Гаврилюк M., Адамчук В. Пошук об’єктивної оцінки систем обробітку ґрунту в Україні. Аграрний тиждень. Україна. 2007. № 39. URL:http://a7d.com.ua/501-poshuk_obktivno_ocnki_sistem_obrobtku_gruntu_v_ukran.html
  12. Волох П. Найкращий шлях до мінімального обробітку ґрунту – екологічне землеробство. Техніка АП: наук.-техн. жур. 2008. № 5. С. 5-9.
  13. Козубенко О.С. Вплив варіантів основного обробітку ґрунту на запаси доступної вологи під посівами цукрових буряків, ячменю і кукурудзи. Аграрна наука і освіта ХХІ століття: Матер. міжнар. наук. конф. Умань, 2006. С. 30-31.
  14. Крижанівський В.Г. Щільність ґрунту на посівах гороху, пшениці озимої та буряків цукрових залежно від основного обробітку. Збірник наукових праць Уманського НУС. Умань. 2010. №.74. С.90-97.
  15. Жолобецький Г. Виростити рентабельну сою в Степу реально. Agroexpert. 2019. № 135. C. 32-35.
  16. Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник / [В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, П.В. Костогриз, В.П. Опришко; за ред. В.О. Єщенко]. Вінниця: Едельвейс і К, 2014. 332с.

Т. Н. Манушкина, А. В. Дробитько, Т. В. Качанова, А.А. Геращенко. Экологические особенности технологии No-till в условиях Южной Степи Украины

Исследовано влияние технологии No-till на плотность почвы, запасы почвенной влаги, микробиологическую активность почвы и урожайность сельскохозяйственных культур. Прибавка урожайности сельскохозяйственных культур 14,3-22,9% по технологии No-till позволяет сделать вывод об оптимизации показателей плодородия почвы в климатических условиях зоны Южной Степи Украины по сравнению с традиционными интенсивными технологиями. Показано, что введение технологии No-till позволит улучшить экологические процессы в почве, уменьшить антропогенную нагрузку на агроэкосистемы и проявление эрозионных процессов, повысить урожайность сельскохозяйственных культур и снизить энергозатраты на их выращивание.

Ключевые слова: почва, технология No-till, плотность почвы, влажность почвы, плодородие, урожайность.

 

T. Manushkina, А. Drobitko, T. Kachanova, O. Heraschenko. Ecological features of No-till technology in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine

The effect of No-till technology on soil density, soil moisture reserves, soil microbiological activity, and crop yields was studied. The increase in crop yield up to 14.3-22.9% by No-till technology allowed us to draw a conclusion about optimizing soil fertility indicators in the climatic conditions of the southern Steppe zone of Ukraine in comparison with traditional intensive technologies. It was shown that the introduction of No-till technology will allow improve environmental processes in the soil, reduce the anthropogenic load on agroecosystems and the manifestation of erosion processes, increase crop yields and reduce energy costs for their cultivation.

Keywords: soil, No-till technology, soil density, soil moisture, fertility, yield.

Матеріал розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY

 

<< повернутися до змісту

manushkina.pdf
manushkina.pdf

Біотехнології клонального мікророзмноження ефіроолійних рослин родини Lamiaceaе Lindl. in vitro

УДК 633.81:578.085.2

Т. М. Манушкіна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Миколаївський національний аграрний університет

Розроблено прийоми біотехнології клонального мікророзмноження ефіроолійних рослин родини Lamiaceae Lindl. Lavandula angustifolia Mill., Salvia оfficinalis L., Monarda fistulosa L. Установлено, що оптимальним для індукції морфогенезу in vitro та етапу власне мікророзмноження лаванди є живильне середовище МС, доповнене кінетином (1,0 мг/л) і ГК (1,0 мг/л), для шавлії – БАП (1,0 мг/л) та ІОлК (0,5 мг/л), для монарди – БАП (1,0 мг/л) та ІОлК (0,1 мг/л). Найбільш ефективним для укорінення мікропагонів усіх досліджуваних видів рослин визначено живильне середовище ½ МС, доповнене ІОлК (0,5 мг/л) та ІОцК (0,5 мг/л).

Ключові слова: Lavandula angustifolia Mill., Salvia оfficinalis L., Monarda fistulosa L., клональне мікророзмноження, in vitro, ефіро-олійні рослини.

Біотехнології клонального мікророзмноження ефіроолійних рослин родини Lamiaceaе Lindl. in vitro. (текст статті)

Biotechnology of aromatic plants clonal micropropagation of Lamiaceae Lindl. family in conditions in vitro. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Рожков А. О. Рослинництво : навч. посіб. / А. О. Рожков, Є. М. Огурцов. – Х. : Тім Пабліш Груп, 2017. – 363 с.
2. The micropropagation of some essential oil plant in vitro / N. Egorova, I. Stavtzeva, T. Latushkina // Abstr. Int. Conf. of Baltic States “Plant tissue culture: from theory to practice”. – Salaspils (Latvia). – 2004. – P. 74.
3. Grzegorczyk I. Micropropagation of Salvia officinalis L. by shoot tips / I. Grzegorczyk, H. Wysokinska // Biotechnologia. – 2004. – № 2. – Р. 212-218.
4. Бугаенко Л. А. Особенности морфогенеза в культуре изолированных меристем лаванды in vitro / Л. А. Бугаенко, Т. Н. Манушкина // Aktualni vumošenosti vědu 2009 : материалы V Международной научно-практической конференции. – Прага, 2009. – С.27-30.
5. Zuzarte M. R. Trichomes, essential oils and in vitro propagation of Lavandula pedunculata (Lamiaceae) / M. R. Zuzarte, A. M. Dinis, C. Cavaleiro [et al.] // Industrial Crops and Products. – 2010. – № 32. – P. 580-587.
6. Hamza A. M. Direct micropropagation of English lavender (Lavandula angustifolia Munstead) plant / A. M. Hamza, M. Abd El-Kafie Omaima, M. M. Kasem // J. Plant Prodaction. – 2011. – Vol. 2, № 1. – P. 81-96.
7. Микроразмножение эфиромасличных растений с использованием культуры органов и тканей in vitro / Н. А. Егорова, А. Г. Кривохатко, И. В. Ставцева, Л. И. Каменек // Таврійський вісник аграної науки. – 2013. – № 1. – С. 9-14.
8. Калинин Ф. Л. Методы культуры тканей в физиологии и биохимии культурных растений / Ф. Л. Калинин, В. В. Сарнацкая, В. Е. Полищук. – К. : Наук. думка, 1980. – 488 с.
9. Kumar S. Plant tissue culture / S. Kumar, M. P. Singh [Published by S. B. Nandia]. – New Delhi (India), Balaji Offset, 2009. – 310 p.
10. Мельничук М. Д. Біотехнологія рослин : підручник / М. Д. Мельничук, Т. В. Новак, В. А. Кунах. – К. : ПоліграфКонсалтинг, 2003. – 520 с.

Т. Н. Манушкина. Биотехнологии клонального микроразмножения эфиромасличных растений семейства Lamiaceae Lindl. in vitro.

Разработаны приемы биотехнологии клонального микроразмножения эфиромасличных растений семейства Lamiaceae Lindl. Lavandula angustifolia Mill., Salvia оfficinalis L., Monarda fistulosa L. Установлено, что оптимальной для индукции морфогенеза in vitro и этапа собственно микроразмножение лаванды является питательная среда МС, дополненная кинетином (1,0 мг/л) и ГК (1,0 мг/л), для шалфея – БАП (1,0 мг/л) и ИМК (0,5 мг/л), для монарды – БАП (1,0 мг/л) и ИМК (0,1 мг/л). Наиболее эффективной для укоренения микропобегов всех исследуемых видов растений определена питательная среда ½ МС, дополненная ИМК (0,5 мг/л) и ИУК (0,5 мг/л).

T. Manushkina. Biotechnology of aromatic plants clonal micropropagation of Lamiaceae Lindl. family in conditions in vitro.

The biotechnology techniques of aromatic plants of clonal micropropagation of the family Lamiaceae Lindl. – Lavandula angustifolia Mill are developed. Salvia officinalis L., Monarda fistulosa L. It is determined that the optimal induction and morphogenesis in vitro micropropagation phase for lavender is actually a MS nutrient supplemented with kinetin (1.0 mg / l) and GA (1.0 mg / l) for sage – BAP (1,0 mg / l) and IBA (0.5 mg / l) for Monarda – BAP (1,0 mg / l) and IBA (0.1 mg / l). The culture medium ½ MS supplemented IBA (0.5 mg / l) and ІAA (0.5 mg / l) is defined as the most effective rooting of microsprouts in all studied species.

Випуск №3 (95), 2017