Дія гібереліну на морфогенез, формування фотосинтетичного апарату та урожайність томатів

УДК 581.14:541.144

В. Г. Кур’ята, доктор біологічних наук, професор
В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
О. О. Буйний, аспірант
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Обгрунтовано, що застосування гібереліну (гіберелової кислоти, ГК3) у фазу бутонізації суттєво збільшувало листковий індекс, кількість листків, їх масу, площу листкової поверхні та оптимізувало розвиток хлоренхіми листків томатів. Наслідком формування більш потужної донорної сфери, тимчасового депонування частини вуглеводів та азотовмісних сполук у вегетативних органах з наступною їх ремобілізацією на потреби карпогенезу під впливом гібереліну було суттєве збільшення урожайності плодів томатів. Встановлено, що підвищення урожайності досягалося через утворення більшої кількості плодів та збільшення їх маси.

Ключові слова: томати, гібереліни, морфогенез, вуглеводи, азотовмісні сполуки, врожайність.

Дія гібереліну на морфогенез, формування фотосинтетичного апарату та урожайність томатів. (текст статті)

Effect of gibberellin on morphogenesis, formation of photosynthetic apparatus and yield of tomatoes. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Фотосинтез. Т. 2: Ассимиляция СО2 и механизмы ее регуляции / Д. А. Киризий, А. А. Стасик, Г. А. Прядкина, Т. М. Шадчина – М.: Логос, 2014. – 480 с.
2. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин. – Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку: у 2 т., Т. 2 / В. Г. Кур’ята // НАН України, Ін-т фізіології рослин та генетики, Укр. т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. –– С. 565––589.
3. Попроцька І.В. Зміни в полісахарадному комплексі клітинних стінок сім’ядолей проростків гарбуза за різної напруженості донорно-акцепторних відносин в процесі проростання / І.В. Попроцька. – 2014. – Т.46, №3. – С. 190-195. – (Фізіологія і біохімія культ. рослин).
4. Maize grain yield components and source-sink relationship as affected by the delay in sowing date / [L. E. Bonelli, J. P. Monzon, A. Cerrudo, and other]. – 2016. – 198. – P. 215–225. (Field Crops Research)
5. Poprotska, I. V. Features of gas exchange and use of reserve substances in pumpkin seedlings in conditions of skoto- and photomorphogenesis under the influence of gibberellin and chlormequat-chloride. / I. V. Poprotska, V. G. Kuryata // Regulatory mechanisms in biosystems, 8(1), 71-76. – 2017
6. Yu S. M. Source–Sink Communication: Regulated by Hormone, Nutrient, and Stress Cross-Signaling/ S. M. Yu, S. F. Lo, T. D. Ho // Trends in plant science.-2015. – 20(12). – P. 844–857.
7. Кур’ята В. Г. Потужність фотосинтетичного апарату та насіннєва продуктивність маку олійного за дії ретарданту фолікуру / В. Г. Кур’ята, С. В. Поливаний // Физиология растений и генетика. – 2015. – 47, № 4. – C. 313–320.
8. Милювене Л. Эффект соединения 17-DMC на уровень фитогормонов и рост рапса Brassica napus / Л. Милювене, Л. Новицкене, В. Гавелене // Физиология растений. – 2003. – 50, № 5. – С. 733-737.
9. Кур’ята В. Г. Фізіологічні основи застосування ретардантів на олійних культурах /В.Г. Кур’ята, І.В. Попроцька // Физиология растений и генетика. – 2016. – Т. 48, № 6. – C. 313–320.
10. Рогач В.В. Дія гібереліну та ретардантів на морфогенез, фотосинтетичний апарат і продуктивність картоплі /В.В. Рогач, І.В. Попроцька, В.Г. Кур’ята // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. – 2016. – Т. 24(2). – C. 416-420.
11. Rademacher W. Сhemical regulators of gibberellin status and their application in plant production / W. Rademacher // Annual Plant Reviews. – 2016. – vol. 49. – Р. 359-403.
12. AOAC. Official Methods of Analysis of Association of Analytical Chemist International 18th ed. Rev. 3.2010 // Asso. of Analytical Chemist. – Gaithersburg, Maryland, USA., – 2010.
13. Байер Я. Формирование урожая основных сельскохозяйственных культур /Я. Байер ; [пер.с чешского З.К. Благовещенского]. – М.: Колос, 1984 – С.188-192.
14. Прядкіна Г.О Депонувальна здатність стебла сучасних сортів озимої пшениці за змінних умов довкілля як фізіологічний маркер їх продуктивності / Г.О. Прядкіна, В.П. Зборівська, П.Л. Рижикова // Вісник українського товариства генетиків і селекціонерів. – 2016. – Т.14, №2. – С.44-50.

В. Г. Курьята, О. О. Буйный, В. В. Рогач. Влияние гиббереллина на морфогенез, формирование фотосинтетического аппарата и урожайность томатов.

Обосновано, что применение гиббереллина (гибберелловой кислоты, ГК3) в фазу бутонизации существенно увеличивало листовой индекс, количество листьев, их массу, площадь листовой поверхности и оптимизировало развитие хлорненхимы листьев томатов сорта Бобкат. Вследствие формирования более мощной донорной сферы, временного депонирования части углеводов и азотсодержащих соединений в вегетативних органах с последующей их ремобилизацией на потребности карпогенеза под воздействием гиббереллина происходило существенное возрастание урожайности культуры томатов. Установлено, что увеличение урожайности достигалось вследствие закладки большего количества плодов и увеличения их массы.

V. Kuryata, O. Buinyi, V. Rogach. Effect of gibberellin on morphogenesis, formation of photosynthetic apparatus and yield of tomatoes.

Application of gibberellin (gibberellic acid, GA3) at the budding stage significantly increased the leaf index, number of leaves per plant, leaf mass, leaf surface area and optimized the chlorenchyma development of tomatoes. The results of the research indicate that gibberellic acid led to increase yields of tomatoes due to formation of a more powerful donor sphere, the temporary deposition of carbohydrates and nitrogen containing compounds in vegetative organs, followed by the active reutilization of these substances for the carpogenesis needs. Enhancement of tomato yield is realized by increasing in values for average fruit weight and number of fruit per plant.

Випуск №1 (97), 2018

Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру

УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65/66

В. Г. Кур’ята, доктор біологічних наук, професор
В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
О. В. Кушнір, аспірант
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

У статті досліджено дію гіберелової кислоти (ГК3) та ретарданту фолікуру на формування листкової поверхні, мезоструктуру листків та їх фотосинтетичну активність. Встановлено, що обробка препаратами сприяла підвищенню фотосинтетичної активності, що проявлялося у накопиченні більшого вмісту вуглеводів у листках. За рахунок цього формувався більш потужний донорний потенціал рослини. Це приводило до зростання урожайності перцю солодкого. При цьому під впливом гібереліну ефект досягався за рахунок зростання площі листкової поверхні, а під впливом фолікуру – за рахунок формування більш потужної мезоструктури листків.

Ключові слова: перець солодкий, гіберелін, ретарданти, морфогенез, урожайність.

Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру. (текст статті)

Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the influence of giberelin and folicure. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Икрина М.А. Регуляторы роста и развития растений : 2 т. /М.А. Икрина, А.М.Колбин. – М. : Химия, 2005. – 472 с.
2. Кур’ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. доктора біолог. наук: 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 318 с.
3. Кефели В.И. Общие проблемы регуляции онтогенеза / В. И. Кефели, П. В. Власов, Л. Д. Прусакова ; под ред. Н. И. Якушкиной. // Природные и синтетические регуляторы онтогенеза растений. – М., 1990. – С.6-40
4. Кур’ята В. Г. Ретарданти-модифікатори гормонального статусу рослин / В. Г Кур’ята ; Інститут фізіології рослин і генетики рослин. // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку.Т.1 – К. : Логос, 2009. – С.565-589
5. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти/ [Т. М. Шадшина, Б. І. Гуляєв, Д. А. Кірізій та ін.]. – К. : Укр.фітосоціоцентр, 2006. – 384 с.
6. Фотосинтез.Т.2.Ассимиляция СО2 и механизмы ее регуляции. / Киризий Д. А., Стасик О. О., Прядкина Г. А., Шадшина Т. М. – Киев : Логос, 2014 – 478 с.
7. Кур’ята В. Г. Потужність фотосинтетичного апарату та насіннєва продуктивність маку олійного за дії ретарданту фолікуру / Кур’ята В. Г., Поливаний С. В. // Физиология растений и генетика. – К. : 2015. – Т.47, № 4.
8. Поливаний С.В. Фізіологічні основи застосування модифікаторів гормонального процесу маку олійного / Поливаний С.В. – Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. – 140 с.
9. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є.О. Козаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
10. Мокроносов А.Т. Методика количчественой оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Р. А. Борзенкова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. – Т.61, №3 – С.119-131.

В. Г. Курьята, В. В. Рогач, А. В. Кушнир. Морфофизиологические особенности формирование листового аппарата перца сладкого под действием гиббереллина и фоликура.

В статье изучено действие гибберелловой кислоты (ГК3) и ретарданта фоликура на формирование листовой поверхности, мезоструктуры листьев и их фотосинтетическую активность. Установлено, что обработка препаратами способствовала повышению фотосинтетической активности, что проявлялось в накоплении большого содержания углеводов в листьях. За счет этого формировался более мощный донорный потенциал растения. Это приводило к росту урожайности перца сладкого. При этом под влиянием гиббереллина эффект достигался в результате роста площади листовой поверхности, а под влиянием фоликура за счет формирования более мощной мезоструктуры листьев.

V. Kuryata, V. Rogach, O. Kushnir. Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the influence of giberelin and folicure.

The article presents the results of the study on the effect of giberel acid (GA3) and the folicure retardant on the formation of leaf surface, leaf mesostructure and their photosynthetic activity. It is found that drug treatment contributed to the increase of photosynthetic activity, which was manifested in the accumulation of higher content of carbohydrates in the leaves. Due to this a more powerful donor potential of plants was formed. This led to an increase in the productivity of sweet peppers. At the same time, under the influence of giberelin the effect was achieved due to the growth of the area of the leaf surface, and under the influence of the follicure – due to the formation of a more powerful mesostructure of the leaves.

Випуск №2 (94), 2017

Вплив рістстимуляторів Вітазиму та 6-бензиламінопурину на морфогенез та продуктивність перцю солодкого

УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65

В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
О. В. Кушнір,аспірант
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

В. В. Плотніков, науковий консультант компанії «Plant Designs» (США) (м. Вінниця)

Вивчено вплив стимуляторів росту Вітазиму та 6-бензиламінопурину на ростові процеси, формування листкового апарату та продуктивність рослин перців сорту Антей. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося посилення ростових процесів, формувалася більша кількість листків, збільшувалася їх маса та площа листкової поверхні. У рослин дослідних варіантів зростав листковий та хлорофільний індекси. Наслідком таких змін було зростання показників маси сухої речовини цілої рослини, чистої продуктивності фотосинтезу та урожайності культури.

Ключові слова: перець солодкий, Вітазим, 6-бензиламінопурин, морфометрія, площа листя, хлорофіл, урожайність.

Вплив рістстимуляторів Вітазиму та 6-бензиламінопурину на морфогенез та продуктивність перцю солодкого. (текст статті)

The influence of growth stimulating drugs such as Vitasyme and 6-benzylaminopurine on the morphogenesis and sweet pepper yield. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Khan N. A. Effect of gibberellic acid spray during ontogeny of mustard on growth, nutrient uptake and yield characteristics / N. A. Khan, H. R. Ansari Samiullah // J. Agron. and Crop Sci. – 1998. – Vol. 181, № 1. – P. 61-63.
2. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин. – Фізіологія рослин : проблеми та перспективи розвитку: у 2 т., Т. 2 / В. Г. Кур’ята // НАН України, Ін-т фізіології рослин та генетики, Укр. т-во фізіологів рослин ; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – С. 565-589.
3. Growth-regulating activity of emistym, the new perspective plant growth regulator : Abstr. 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, Varna, 7-11 Sept., 1998 / Romaniuk N., Troyan V., Musiyaka V. and etc. // Bulg. J. Plant Physiol. – 1998. – Spec. issue. – P. 309.
4. Isolation and characterization of triacontanol-regulated genes in rice (Oryza sativa L.): Possible role of triacontanol as a plant growth stimulator / Chen Xinping, Yuan Hongyu, Chen Rongzhi, Zhu Lili, Du Bo, Weng Qingmei, He Guangeun // Plant and Cell Physiology. – 2002. Vol. 43, № 8. – P. 869-876.
5. Komarova V. The influence of growth regulator crossing on young apple trees photosynthesis activity under soil drought : Abstr. 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, Varna, 7-11 Sept., 1998 / V. Komarova // Bulg. J. Plant Physiol. – 1998. – Spec. issue. – P. 308.
6. Carra Angela. Dyphenylurea derivatives: Structure-activity relationship in plants / Carra Angela // Acta natur. “Ateneo parm.”. – 2004. – Vol. 40, № 3-4. – P. 85-89.
7. Потужність розвитку фотосинтетичного апарату та врожайність рослин озимої пшениці за дії бензиламінопурину та пероксиду водню / Н. Ю. Таран, В. О. Стороженко, Л. М. Бацманова та ін. // Физиология растений и генетика. – 2014. – Т. 46, № 5. – C. 413–419.
8. Чернядьев И. И. Фотосинтез листьев сахарной свеклы в онтогенезе при обработке растений 6-бензиламинопурином и метрибузином / И. И. Чернядьев // Физиология растений. – 2000. – Т. 47, № 2. – С. 183-189.
9. Ефективність застосування нового рідкого добрива вітазим в сучасних технологіях вирощування озимої пшениці / В. В. Плотніков, О.В. Корнійчук, О.О.Чернелівська, В.Г. Гильчук // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія : Сільськогосподарські науки – 2011. – Випуск 8 (48). – С. 43-49.
10. Нове органо-мінеральне добриво на цукрових буряках / В. В. Плотніков, О. О. Чернелівська, В. С. Деркач та ін. // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія : Сільськогосподарські науки – 2011. – Випуск 9 (49). Т. 1 – С. 44-50.
11. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
12. Поливаний С. В. Фізіологічні основи застосування модифікаторів гормонального комплексу для регуляції продукційного процесу маку олійного : монографія / Поливаний С. В., Кур’ята В. Г. ; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вінниця : Нілан, 2016. – 139 с.
13. Preliminary research on the bioactive effect of 2-hidroyethyldimethylammonium-4-aminobenzoate / Laichicxi Maria, Mercea Maria, Ilia Gheorghe, Grozav Mata, Neamtiu Ileana, Dorosencu Manuela, Foarce Alice // Proc. Rom. Acad. B. – 2002. – Vol. 4, № 3. – P. 177-179.
14. Рогач Т. І. Особливості морфогенезу і продуктивність соняшнику за дії трептолему / Т. І. Рогач // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку : у 2 т. ; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – Т. І. – С. 680-686.
15. Кур’ята І. В. Функціонування донорно-акцепторної системи рослин у процесі проростання за дії гібереліну і ретардантів / І.В. Кур’ята // Физиология и биохимия культ. растений. – 2012. – 44. – №6. – С. 484– 494.
16. Кур’ята В. Г. Фізіологічні основи застосування ретардантів на олійних культурах / В.Г. Кур’ята, І.В. Попроцька // Физиология растений и генетика. – 2016. – Т. 48, № 6. – C. 475–487.
17. Буйний О. В. Дія 6-бензиламінопурину на формування та функціонування фотосинтетичного апарату томатів / О. В. Буйний, В. Г. Кур’ята, В. В. Рогач // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2015. – Вип. 4 С. 111-118
18. Povh J. A. Rendimento de oleo essensial de Salvia officinalis L. sob acbao de reguladores vegetais / J. A. Povh, E. O. Ono // Acta sci. Biol. Sci. – 2006. – Vol. 28, № 3. – P. 189-193.

В. В Рогач, Е. В. Кушнир, В. В. Плотников. Влияние ростстимуляторов Витазима и 6-бензиламинопурина на морфогенез и продуктивность перца сладкого.

Изучено влияние стимуляторов роста Витазима и 6-бензиламинопурина на ростовые процессы, формирование листового аппарата и продуктивность растений перца сладкого сорта Антей. Установлено, что под действием препаратов происходило усиление ростовых процессов, формировалось большее количество листьев, увеличивалась их масса и площадь листовой поверхности. У растений опытных вариантов возрастал листовой и хлорофилльный индексы.
Следствием таких изменений был рост показателей массы сухого вещества целого растения, чистой продуктивности фотосинтеза и урожайности культуры.

V. Rogach, O. Kushnir, V. Plotnikov. The influence of growth stimulating drugs such as Vitasyme and 6-benzylaminopurine on the morphogenesis and sweet pepper yield.

The influence of growth stimulants such as Vitasyme and 6-benzylaminopurine on the growth processes, the formation of leaf apparatus and plant yield of pepper species such as Antey are investigated. It is established that under the influence of drugs there was a strengthening of growth processes, a greater number of leaves were formed, their mass and the area of leaf surface was increased. The leaf and chlorophyll indexes were increased in the experimental plants.
The consequence of these changes was the growth of the dry weight of the whole plant, pure productivity of photosynthesis and crop yield.

Випуск №1 (93), 2017

Дія 6-бензиламінопурину на формування та функціонування фотосинтетичного апарату томатів

УДК 631.8:635.64

О. В. Буйний, аспірант
В. Г. Кур’ята, доктор біологічних наук, професор
В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Досліджено вплив 6-бензиламінопурину на формування листкового апарату та продуктивність рослин томатів сорту Бобкат. Встановлено, що за дії препарату відбувалося формування більшої кількості листків, збільшувалася їх маса та площа листкової поверхні. У рослин варіанту формувалися більші за об’ємом клітини асиміляційної паренхіми та збільшувався вміст хлорофілу в них. За дії препарату зростав листковий та хлорофільний індекси. Наслідком таких змін було зростання показників чистої продуктивності фотосинтезу та урожайності культури.

Ключові слова: томати, 6-бензиламінопурин,  хлоренхіми, площа листя, хлорофіл, урожайність.

Дія 6-бензиламінопурину на формування та функціонування фотосинтетичного апарату томатів. (текст статті)

The action of 6-benzylaminopurine on the formation and functioning of the photosynthetic apparatus of tomatoes. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Кур’ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. …доктора біол. наук : 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 301 с.
2. Мокроносов А. Т. Онтогенетический аспект фотосинтеза / Мокроносов А. Т. – М. : Наука, 1981. – 196 с.
3. Биологически активные вещества растительного происхождения / Б. Н. Головкин, Р. Н. Руденская, И. А. Трофимова, А. И. Шретер – М. : Наука, 2001. – т. 2 (Л-Я). – 764 с.
4. Рахимбаев И. Р. Природные цитокинины растений: распространение и физиологические функции / И. Р. Рахимбаев, В. Ф. Соломина // Фитогормоны – регуляторы роста растений. – М. : Наука, 1980. – 187 с.
5. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин. – Фізіологія рослин : проблеми та перспективи розвитку : у 2 т., Т. 2 / В. Г. Кур’ята // НАН України ; Ін-т фізіології рослин та генетики ; Укр. т-во фізіологів рослин ; голов. ред. В. В. Моргун . – К. : Логос, 2009. – С. 565–589.
6. Мокроносов А. Т. Методика колличественной оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Р. А. Борзенкова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. – Т. 61, № 3. – С. 119-131.
7. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
8. Гавриленко В. Ф. Большой практикум по физиологии растений / В. Ф. Гавриленко, М. Е. Ладыгина. – М. : Высш. Школа, 1975. – 392 с.
9. Прядкіна Г. О. Потужність фотосинтетичного апарату, зернова продуктивність та якість зерна інтенсивних сортів м’якої озимої пшениці за різного рівня мінерального живлення / Г. О. Прядкіна, В. В. Швартау, Л. М. Михальська // Физиология и биохимия культ. растений. – 2011. – 43. № 2. – С. 158-163.
10. Киризий Д. А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений / Д. А. Киризий. – К. : Логос, 2004. – 191 с.
11. Leaf size and surface characteristics of Betula papyrifera exposed to elevated CO2 and O3 / [Johanna Riikonen, Kevin E. Percy , Minna Kivimaenpaa , and other]. // Environmental Pollution. – 158 (2010). – P. 1029-1035.
12. Leaf Area Prediction Using Three Alternative Sampling Methods for Seven Sierra Nevada Conifer Species / [Dryw A. Jones, Kevin L. O’Hara , John J. Battles and Rolf F. Gersonde]. // Forests. – 2015. – № 6. – Р. 2631-2654.
13. Байєр Я. Формирование урожая основных сельськохозяйственных культур / Я. Байєр ; пер. с чешского З. К. Благовещенского. – М. : Колос, 1984 – С. 188-192

А. В. Буйный, В. Г. Курьята, В. В. Рогач. Действие 6-бензиламинопурина на формирование и функционирование фотосинтетического аппарата томатов.

Изучено влияние 6-бензиламинопурина на формирование листового аппарата и продуктивность растений томатов сорта Бобкат. Установлено, что под действием препарата происходит формирование большего количества листьев, увеличивается их масса и площадь листовой поверхности. У растений увеличивается объем клетки ассимиляционной паренхимы и содержание хлорофилла в них. Под действием препарата увеличивается листовой и хлорофильный индексы. Следствием таких изменений стал рост показателей чистой продуктивности фотосинтеза и урожайности культуры.

O. Buinyi, V. Kuryata, V. Rogach. The action of 6-benzylaminopurine on the formation and functioning of the photosynthetic apparatus of tomatoes.

We have investigated the influence of 6-benzylaminopurine on the formation of the leaf apparatus and on the productivity of Bobcat tomatoes. We have researched that by means of preparation were formed the bigger amount of leaves, increased its mass and the area of leaf surface. The cells with bigger volume of assimilative parenchima have formed in the plants of control variant. By means of preparation the leaf and chlorophyll index have increased. Such changes led to the increasing of indicators of net productivity of photosynthesis on the yielding capacity of culture.