Удосконалення технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах зрошення Півдня України

УДК 631.6:631.82:631.03(477.77)

DOI: 10.31521/2313-092X/2019-2(102)-6

 

Р. А. Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор,
член-кореспондент НААН
ORCID ID: 0000-0002-3895-5633
Інститут зрошуваного землеробства НААН
Я. В. Бєлов, здобувач
Миколаївський національний аграрний університет

 

       У статті викладено результати досліджень з встановлення продуктивності та економічної ефективності вирощування гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин та фону мінерального живлення. Доведено, що для отримання максимальної врожайності при вирощуванні гібриду ДКС 3730 необхідно формувати густоту стояння рослин на рівні 80 тис. шт./га; ДКС 4764 – 70 тис.; ДКС 4795 – 70-80 тис. шт./га. Найнижчий рівень собівартості (1,93-1,98 тис. грн/т) визначено у гібриду ДКС 3730 за густоти стояння рослин 80 тис./га та гібриду ДКС 4795 – за густоти 70 тис./га. Умовний чистий прибуток перевищив 40 тис. грн/га у варіантах з гібридами:  ДКС 3730 – за густоти стояння рослин 80 тис. грн/га; ДКС 4764 – за густоти 70 тис./га; ДКС 4795 – за густоти 70-80 тис./га. Максимальний  рівень рентабельності – 143,5% був у гібриду ДКС 3730 за густоти стояння рослин 80 тис./га. Встановлено тенденцію збільшення вартості валової продукції та відповідно виробничих витрат пропорційно з підвищенням доз азотних і фосфорних добрив. Найвищий у досліді чистий прибуток на рівні 45,7 тис. грн/га визначено у варіанті з гібридом ДКС 4795 за внесення добрив у дозі N90P90.

      Ключові слова: гібриди кукурудзи, густота стояння рослин, добрива, урожайність зерна, економічна ефективність.

 

Удосконалення технології вирощування гібридів кукурудзи в умовах зрошення Півдня України
Improving the cultivation of corn hybrids under irrigation in the South of Ukraine

 

Список використаних джерел:

    1. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Найдьонов В. Г., Михаленко І. В.. Наукові основи насінництва кукурудзи на зрошуваних землях півдня України: Монографія.Херсон: Айлант, 2007. 256 с.
    2. Лавриненко Ю. А., Нетреба А. А., Польской В. Я. [та ін.]. Стан, напрями та перспективи розвитку селекції кукурудзи в зрошуваних умовах півдня України. Зрошуване землеробство: міжвід. темат. наук. Збірник. 2010. № 54. С. 15-27.
    3. Вожегова Р., Влащук А., Колпакова О. Вирощування кукурудзи на зрошенні в умовах Південного Степу України. Пропозиція. 2017. № 3 С. 104-108.
    4. Barlog P., Frckowiak-Pawlak K.. Effect of Mineral Fertilization on Yield of Maize Cultivars Differing in Maturity Scale. Acta Sci. Pol. Agricultura. 2008. №. 7. P. 5-17.
    5. Saracoglu K., Saracoglu B., Fidan Aylu and V.. Influence of Integrated Nutrients on Growth, Yield and Quality of Maize (Zea mays L.) American Journal of Plant Sciences. 2011. Vol. 2, № 1. P. 63-69.
    6. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Малярчук М. П. [та ін.]. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Херсон: Видавець Грінь Д. С., 2014 р. 285 с.
    7. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду. /Зрошуване землеробство. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 448 с.
    8. Поламарчук М. М., Закорчевна Н. Б., Поламарчук Т. М. Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів у сільському господарстві. Економіка АПК. 2000. № 10. С. 21.
    9. Шпичак О. М. Економічні проблеми на ринку зерна України. Вісник аграрної науки. 2002. № 10. С. 5–10.
    10. Жуйков Г. Є. Економічні засади ведення землеробства на зрошуваних землях. Херсон: Айлант, 2003. 288 с.

       

               Р. А. Вожегова, Я. В. Белов. Усовершенствование технологии выращивания гибридов кукурузы в условиях орошения Юга Украины

               В статье отражены результаты исследований по установлению продуктивности и экономической эффективные выращивания гибридов кукурузы в зависимости от густоты стояния растений и фона минерального питания. Доказано, что для получения максимальной урожайности при выращивании гибрида ДКС 3730 необходимо формировать густоту стояния растений на уровне 80 тыс. шт./га; ДКС 4764 – 70 тыс.; ДКС 4795 – 70-80 тыс. шт./га. Самый низкий уровень себестоимости (1,93-1,98 тыс. грн/т) определён у гибрида ДКС 3730 при густоте стояния растений 80 тыс./га и на гибриде ДКС 4795 – при густоте 70 тыс./га. Условный чистый доход превысил 40 тыс. грн/га на вариантах с гибридами ДКС 3730 – при густоте стояния растений 80 тыс. грн/га; ДКС 4764 – при густоте 70 тыс./га; ДКС 4795 – при густоте 70-80 тыс./га. Максимальный уровень рентабельности – 143,5% был у гибрида ДКС 3730 при густоте стояния растений 80 тыс./га. Установлено тенденцию возрастания стоимости валовой продукции и соответственно производственных затрат пропорционально с повышением до азотных и фосфорных удобрений. Самая высокая в опыте чистая прибыль на уровне 45,7 тыс. грн/га определена на варианте с гибридом ДКС 4795 при внесении удобрений в дозе N90P90.

              Ключевые слова: гибриды кукурузы, густота стояния растений, удобрения, урожайность зерна, экономическая эффективность.

             

               R. Vozhehova, Ya. Belov. Improving the cultivation of corn hybrids under irrigation in the South of Ukraine

              The article reflects the results of studies on the establishment of productivity and cost-effective cultivation of corn hybrids, depending on the density of standing plants and the background of mineral nutrition. It has been proved that in order to obtain the maximum yield when growing the DKS 3730 hybrid, it is necessary to form plant density at the level of 80 thousand/ha; DKS 4764 – 70 thousand; DKS 4795 – 70-80 thousand/ha. The lowest level of cost (1.93-1.98 thousand UAH/t) was recorded in the DKS 3730 hybrid with a plant density of 80 thousand/ha and on the DKS 4795 hybrid with a density of 70 thousand/ha. The conditional net income exceeded 40 thousand UAH/ha on the variants with hybrids DKS 3730 – with a plant density of 80 thousand UAH/ha; DKS 4764 – with a density of 70 thousand/ha; DKS 4795 – with a density of 70-80 thousand/ha. The maximum level of profitability – 143.5% was in the DKS 3730 hybrid with a plant density of 80 thousand/ha. The tendency to increase the value of gross output and, accordingly, production costs in proportion with the increase to nitrogen and phosphate fertilizers was established. The highest net profit in the experience at the level of 45.7 thousand UAH/ha was obtained on the variant with the hybrid DKS 4795 with the application of fertilizers in the dose of N90P90.

             Keywords: hybrids corn, plant stand density, fertilizers, grain yield, economic efficiency.

 

Матеріал розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY 

 

Повернутися до змісту

vozhehova
vozhehova

Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої та економічно-енергетичну ефективність технології її вирощування в умовах Півдня України

УДК 631.147:631.874:631.51(477.7)

DOI: 10.31521/2313-092X/2019-1(101)-6

 

Р. А. Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН
ORCID ID: 0000-0002-3895-5633
Інститут зрошуваного землеробства НААН
А. І. Кривенко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ORCID ID: 0000-0002-2133-3010
Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

            У статті висвітлено результати досліджень, якими встановлено, що на продуктивність пшениці озимої сорту Кнопа найбільший вплив має біопрепарат Гуматал нано, який забезпечує істотні прирости урожайності у межах від 0,12 до 0,95 т/га, проте для отримання зерна продовольчої якості його необхідно використовувати сумісно з передпосівним внесенням мінеральних добрив у дозі N64P64K64. Препарат Азотофіт доцільно використовувати на неудобреному фоні незалежно від попередника, або за внесення N32P32K32. Застосування препарату Стимпо незалежно від попередника і на всіх фонах мінерального живлення характеризується слабкою ефективністю з приростами врожайності у межах найменшої істотної різниці. Найкращі економічні показники з умовним чистим прибутком 17,5 тис. грн/га та рівнем рентабельності 184,1% одержано у варіанті з внесенням основного удобрення у дозі N32P32K32 та підживленні біопрепаратом Гуматал нано. Цей же варіант основного внесення мінеральних добрив з додатковим підживленням Гуматал нано та азотним добривом у дозі N60 був також найефективнішим з енергетичної точки зору – приріст енергії був у межах 43,5-44,7 ГДж/га, а енергетичний коефіцієнт підвищився до 2,43-2,59.

           Ключові слова: пшениця озима, біопрепарати, попередник, мінеральні добрива, урожайність, якість, економічна та енергетична ефективність.

Вплив біопрепаратів на продуктивність пшениці озимої та економічно-енергетичну ефективність технології її вирощування в умовах Півдня України

The impact of biological products on winter wheat productivity and economic and energy efficiency of the technology of its cultivation in conditions of the Southern Ukraine

Список використаних джерел:

  1. Грицаєнко З. М., Пономаренко С. П., Карпенко В. П., Леонтюк І. Б. Біологічно активні речовини в рослинництві. Київ: Нічлава, 2008. 352 с.
  2. Бикіна А. М., Косяк А. С. Гумати як фактор оптимізації умов живлення сої. URL: https://www.sworld.com.ua/konfer48/42.pdf (дата звернення: 10.12.2018).
  3. Іванкевич М. Вплив стимуляторів росту на урожайність зернових культур. Техніко-економічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Дослідницьке, 2009. Вип. 13 (27). Книга 2. С. 223–225.
  4. Конончук О. Б., Пида С. В., Григорюк С. В. Вплив рістрегуляторів Регоплант і Стимпо на симбіотичну систему та продуктивність квасолі. Наукові записник Тернопільського Національного педадогічного університету, Серія Біологія 2014. № 3(60). С. 109–114.
  5. Сметанко О. В., Вельвер М. О. Урожайність пшениці озимої та якість зерна при застосуванні біологічних добрив. Аграрна наука та освіта Поділля: Зб. наук. праць міжн. н-пр. конф. (14-16 березня 2017 року, м. Камʼянець-Подільський). Тернопіль:Крок, 2017. Ч.1. С. 135–137.
  6. Біорегулятори рослин: рекомендації по застосуванню. Київ: Агробіотех, 2015. 35 с.
  7. ГОСТ 13586.1-68. Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице (с изменениями 1,2). [Чинний від 1991-09-01. Зміни: 1971-07-01; 1998-09-02]. Изд. офиц. Москва: Стандартинформ, 2009. 6 с.
  8. ДСТУ 4117:2007. Зерно та продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії. [Чинний від 2007-08-01]. Вид. офіційне. Київ : Держспоживстандарт України, 2007. 7 с.
  9. ГОСТ 10842-89 (ИСО 520-77). Зерно зерновых и бобовых культур и семян масличных культур. Метод определения массы 1000 зерен или 1000 семян. [Чинний від 1995-06-01]. Изд. офиц. Москва: Стандартинформ, 2009. 4 с.
  10. ГОСТ 10840-64. Зерно. Методы определения натуры. [Чинний від 1988-07-01]. Изд. офиц. Москва: Стандартинформ, 2009. 4 с.
  11. ГОСТ 13586.5-93. Зерно. Метод определения влажности. [Чинний від 1993-06-01.]. Изд. офиц. Межгосударственный сонет по стандартизации, метрологи и сертификации. Минск, 1993. 8 с.
  12. Якість ґрунту Відбирання проб: ДСТУ 4287:2004. [Чинний від 2005-07-01]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2005. 9 с.
  13. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. Київ: КНЕУ, 2002. 624 с.
  14. Дорогунцов С. І., Муховиков А. М., Хвесик М. А. та ін. Оптимізація природокористування в 5-ти т.: навчальний посібник. Т. 1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка. Київ: Кондор, 2004. 291 с.
  15. Ушкаренко В. О., Лазар П. Н., Остапенко А. І., Бойко І. О. Методика оцінки біоенергетичної ефективності технологій виробництва сільськогосподарських культур. Херсон: Колос, 1997. 21 с.
  16. Жученко А. А., Казанцев Э. Ф., Афанасьев В. Н. Энергетический анализ в сельском хозяйстве. Кишинев: Штиинца, 1983. 82 с.

           Р. А. Вожегова, А. И. Кривенко. Влияние биопрепаратов на продуктивность пшеницы озимой и экономико-энергетическую эффективность технологии её выращивания в условиях юга Украины

          В статье изложены результаты исследований, которыми установлено, что сильное влияние на продуктивность пшеницы озимой сорта Кнопа имеет биопрепарат Гуматал нано, который обеспечивает существенные приросты урожайности в пределах от 0,12 до 0,95 т/га, однако для получения зерна продовольственного качества его надо использовать совместно с предпосевным внесением минеральных удобрений дозой N64P64K64. Препарат Азотофит целесообразно использовать на неудобренном фоне, независимо от предшественника, или при внесении N32P32K32. Применение препарата Стимпо независимо от предшественника и на всех фонах минерального питания характеризуется слабой эффективностью с приростами урожайности в пределах наименьшей существенной разницы. Лучшие экономические показатели с условной чистой прибылью 17,5 тыс. грн/га и уровнем рентабельности 184,1% получены на варианте с внесением основного удобрения в дозе N32P32K32 и подкормке биопрепаратом Гуматал нано. Этот же вариант основного внесения минеральных удобрений с дополнительной подкормкой Гуматал нано и азотным удобрением в дозе N60 был также эффективным с энергетической точки зрения – прирост энергии был в пределах 43,5-44,7 ГДж/га, а энергетический коэффициент повысился до 2,43- 2,59.

         Ключевые слова: пшеница озимая, биопрепараты, предшественник, минеральные удобрения, урожайность, качество, экономическая и энергетическая эффективность.

 

           R.Vozhegova, A.Kryvenko. The impact of biological products on winter wheat productivity and economic and energy efficiency of the technology of its cultivation in conditions of the Southern Ukraine

         It has been established that Humatal Nano has a strong influence on the productivity of winter wheat of the Knop variety, which provides significant yield increases ranging from 0.12 to 0.95 t/ha; dose of N64P64K64. The drug Azotofit should be used on an uncomfortable background, regardless of its predecessor, or when making N32P32K32. The use of the drug Stimpo, regardless of its predecessor and on all the backgrounds of mineral nutrition, is characterized by weak efficiency with increases in yield within the limits of the smallest significant difference. The best economic indicators with the conditional net profit of 17.5 thousand UAH/ha and the level of profitability of 184.1% were obtained on the variant with the introduction of the main fertilizer in the dose of N32P32K32 and top dressing with the Humatal nano biological product. The same variant of the basic application of mineral fertilizers with additional dressing of Humatal nano and nitrogen fertilizer in a dose of N60 was also effective from an energy point of view – the energy increase was within 43.5-44.7 GJ/ha, and the energy ratio increased to 2.43-2.59.

         Keywords: winter wheat, biological products, predecessor, mineral fertilizers, yield, quality, economic and energy efficiency.

 

Матеріал розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY 

 

Повернутися до змісту

vozhegova.pdf
vozhegova.pdf

О. Л. Рудік., Р.А. Вожегова. Вплив заходів передзбирального комплексу на втрату вологи посівами льону олійного в у мовах Півдня України

УДК 633.854.54: 631.547.76: 631.572

DOI: 10.31521/2313-092X/2018-4(100)-9

О. Л. Рудік, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»
Р. А. Вожегова,
доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН
Інститут зрошуваного землеробства НААН

Встановлено, що десикація або скошування льону олійного у валки, незалежно від умов дозрівання, прискорює втрати вологи. Це зменшує умовні втрати насіння та соломи й позитивно впливає на засміченість та фізико-механічні показники соломи для технологічного використання. Найбільш швидку втрату вологи, 4,9 – 5,52 % за добу протягом перших чотирьох днів після обробки, забезпечує десикація препаратами Баста 2 л/га та Реглон Супер 3 л/га.

Ключові слова: льон олійний, технологія збирання, десикація, насіння, солома, втрата вологи.

Вплив заходів передзбирального комплексу на втрату вологи посівами льону олійного в у мовах Півдня України (текст статті)
The impact of the measures of a pre-harvest complex on the moisture loss of oil-bearing flax under conditions of the South of Ukraine (анотація)

Список використаних джерел:

  1. Kulmaa A., Zuka M., Longc S.H., Qiuc C.S., Wangc Y.F., Jankauskiened S., Preisnera M., Kostyna K., Szopaa J. Biotechnology of fibrous flax in Europe and China. Industrial Crops and Products Industrial Crops and Products. №68. P. 50–59.
  2. Ingram A. J., Parbtani A., Clark W. F., Spanner E., Huff M. W., Philbrick D. J., Holub B. J. Effects of Flaxseed and Flax Oil Diets in a Rat-96 Renal Ablation Model. American Journal of Kidney Diseases. 1995. Vol.25. №2 (February). P. 320–329.
  3. Lima L.S., Palin M.F., Santos G.T., Benchaar C., Petit H.V. Effects of supplementation of flax meal and flax oil on mammary gene expression and activity of antioxidant enzymes in mammary tissue, plasma and erythrocytes of dairy cows. Livestock Science. №176. P. 196–204.
  4. Рудік О. Л. Сировинний потенціал льону олійного та перспективи його використання в медицині. Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. Херсон, 2016. Вип. 96. С. 104–111.
  5. Gonzбlez-Garcнa, Hospido A., Feijoo G., Moreira M. T. Life cycle assessment of raw materials for non-wood pulp mills: Hemp and flax.Resources, Conservation and Recycling. 2010. URL: www.elsevier.com/locate/resconrec
  6. Артёмов А.В. Отраслевая наука льняного комплекса России: проблемы и перспективы. Российский химический журнал (журнал Российского химического общества им. Д.И. Менделеева). М. 2003. — Т. XLVII. Вып. 5. С. 68–75.
  7. Haaga K., Padovanib J., Fitac S., Trouvé J.-P., Pineaue C., Hawkinsf S., Hein De Jongg, Deyholosh M. K., Chabbertb B., Müssig J., Beaugrandb J. Influence of flax fibre variety and year-to-year variability on composite properties. Industrial Crops and Products Industrial Crops and Products. 2017. № 98. P. 1–9.
  8. Prasada V., Suresh D., Joseph M.A., Sekara K., Mubarak A. Development Of Flax Fibre Reinforced Epoxy Composite With Nano Tio2 Addition Into Matrix To Enhance Mechanical Properties. Materials Today: Proceedings. 2018. №5. P. 11569–11575.
  9. Lazko, Dupré B., Dheilly R.M., Quéneudec M. Biocomposites based on flax short fibres and linseed oil. Industrial Crops and Products Industrial Crops and Products. 2011. №33. P. 317–324.
  10. Ouagne P., B. Barthod-Malat, Ph. E., Labonne L., Placet V. Fibre Extraction from Oleaginous Flax for Technical Textile Applications: Influence of Pre-processing parameters on Fibre Extraction Yield, Size Distribution and Mechanical Properties. Science Direct 3rd International Conference on Natural Fibers: Advanced Materials for a Greener World, ICNF 2017, 21-23 June 2017, Braga, Portugal Procedia Engineering. 2017. №200. P. 213–220.
  11. Bayerl T., Geith M., Somashekar A. A., Bhattacharyya D. Influence of fibre architecture on the biodegradability of FLAX/PLA composites.International Biodeterioration & Biodegradation. 2014. №96. P. 18­–25.
  12. Deng Y., Paraskevas D., Tian Y., Van Acker K., Dewulf W., Duflou J. R. Life cycle assessment of flax-fibre reinforced epoxidized linseed oil composite with a flame retardant for electronic applications. Journal of Cleaner Production. 2016. № 133. P. 427–438.
  13. Чехова І. В., Чехов С. А., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України. 2017. № 1. С. 52–63.
  14. Чехов А. В., Лапа О. М., Міщенко Л. Ю., Полякова І. О. Льон олійний: біологія, сорти, технологія вирощування. Київ, 2007. 55 с.
  15. Production guidelines for flax (Linum usitatissimum L.) / compiled M.J. Jacobsz and W.J.C. van der Merwe. Arc-institute for industrial crops, Department of agriculture, Forestry and Fisheries Directorate: plant production. February 2012.
  16. Дударєв І. М. Особливості збирання льону олійного. Сільськогосподарські машини. 2014. Вип. 28. С. 11–17.

 

А .Л. Рудик, Р. А. Вожегова. Влияние приемов предуборочного комплекса на потерю влаги посевами льна масличного в условиях Юга Украины.

Установлено, что десикация или скашивание льна масличного в валки, независимо от условий созревания, ускоряют потерю влаги. Это снижает условные потери семян и соломы и положительно влияет на засорённость и физико-механические показатели соломы при технологическом ее использовании. Наиболее быстрое высыхание, 4,9 – 5,52 % в сутки в течение первых четырёх дней после обработки, обеспечивает десикация препаратами Баста 2 л/га и Реглон Супер 3 л/га.

Ключевые слова: лён масличный, технология уборки, десикация, семена, солома, потеря влаги.

 

O. L. Rudik, R. A. Vozhehova. The impact of the measures of a pre-harvest complex on the moisture loss of oil-bearing flax under conditions of the South of Ukraine.

It was established that desiccation or cutting of oil flax plants and laying them in swaths, in spite of their maturation conditions increases moisture losses. It reduces conventional losses of seeds and straw and has a positive impact on the infestation, physical and mechanical parameters of straw for industrial use. The fastest dehydration, 4.9 – 5.52 % per day throughout the first four days after treatment, is provided by the desiccation with the preparations Basta 2 liters per hectare and Reglon Super 3 liters per hectare.

Key words: oil-bearing flax, harvesting technology, desiccation, seeds, straw, dehydration.

Повернутися до змісту

rudik.pdf
rudik.pdf
Size: 0.33