Кушнір О.В.

Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру

web-mnau

УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65/66

В. Г. Кур’ята, доктор біологічних наук, професор
В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
О. В. Кушнір, аспірант
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

У статті досліджено дію гіберелової кислоти (ГК3) та ретарданту фолікуру на формування листкової поверхні, мезоструктуру листків та їх фотосинтетичну активність. Встановлено, що обробка препаратами сприяла підвищенню фотосинтетичної активності, що проявлялося у накопиченні більшого вмісту вуглеводів у листках. За рахунок цього формувався більш потужний донорний потенціал рослини. Це приводило до зростання урожайності перцю солодкого. При цьому під впливом гібереліну ефект досягався за рахунок зростання площі листкової поверхні, а під впливом фолікуру – за рахунок формування більш потужної мезоструктури листків.

Ключові слова: перець солодкий, гіберелін, ретарданти, морфогенез, урожайність.

Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру. (текст статті)

Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the influence of giberelin and folicure. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Икрина М.А. Регуляторы роста и развития растений : 2 т. /М.А. Икрина, А.М.Колбин. – М. : Химия, 2005. – 472 с.
2. Кур’ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. доктора біолог. наук: 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 318 с.
3. Кефели В.И. Общие проблемы регуляции онтогенеза / В. И. Кефели, П. В. Власов, Л. Д. Прусакова ; под ред. Н. И. Якушкиной. // Природные и синтетические регуляторы онтогенеза растений. – М., 1990. – С.6-40
4. Кур’ята В. Г. Ретарданти-модифікатори гормонального статусу рослин / В. Г Кур’ята ; Інститут фізіології рослин і генетики рослин. // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку.Т.1 – К. : Логос, 2009. – С.565-589
5. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти/ [Т. М. Шадшина, Б. І. Гуляєв, Д. А. Кірізій та ін.]. – К. : Укр.фітосоціоцентр, 2006. – 384 с.
6. Фотосинтез.Т.2.Ассимиляция СО2 и механизмы ее регуляции. / Киризий Д. А., Стасик О. О., Прядкина Г. А., Шадшина Т. М. – Киев : Логос, 2014 – 478 с.
7. Кур’ята В. Г. Потужність фотосинтетичного апарату та насіннєва продуктивність маку олійного за дії ретарданту фолікуру / Кур’ята В. Г., Поливаний С. В. // Физиология растений и генетика. – К. : 2015. – Т.47, № 4.
8. Поливаний С.В. Фізіологічні основи застосування модифікаторів гормонального процесу маку олійного / Поливаний С.В. – Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. – 140 с.
9. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є.О. Козаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
10. Мокроносов А.Т. Методика количчественой оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Р. А. Борзенкова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. – Т.61, №3 – С.119-131.

В. Г. Курьята, В. В. Рогач, А. В. Кушнир. Морфофизиологические особенности формирование листового аппарата перца сладкого под действием гиббереллина и фоликура.

В статье изучено действие гибберелловой кислоты (ГК3) и ретарданта фоликура на формирование листовой поверхности, мезоструктуры листьев и их фотосинтетическую активность. Установлено, что обработка препаратами способствовала повышению фотосинтетической активности, что проявлялось в накоплении большого содержания углеводов в листьях. За счет этого формировался более мощный донорный потенциал растения. Это приводило к росту урожайности перца сладкого. При этом под влиянием гиббереллина эффект достигался в результате роста площади листовой поверхности, а под влиянием фоликура за счет формирования более мощной мезоструктуры листьев.

V. Kuryata, V. Rogach, O. Kushnir. Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the influence of giberelin and folicure.

The article presents the results of the study on the effect of giberel acid (GA3) and the folicure retardant on the formation of leaf surface, leaf mesostructure and their photosynthetic activity. It is found that drug treatment contributed to the increase of photosynthetic activity, which was manifested in the accumulation of higher content of carbohydrates in the leaves. Due to this a more powerful donor potential of plants was formed. This led to an increase in the productivity of sweet peppers. At the same time, under the influence of giberelin the effect was achieved due to the growth of the area of the leaf surface, and under the influence of the follicure – due to the formation of a more powerful mesostructure of the leaves.

Випуск №2 (94), 2017

Вплив рістстимуляторів Вітазиму та 6-бензиламінопурину на морфогенез та продуктивність перцю солодкого

web-mnau

УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65

В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
О. В. Кушнір,аспірант
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського
В. В. Плотніков, науковий консультант компанії «Plant Designs» (США) (м. Вінниця)

Вивчено вплив стимуляторів росту Вітазиму та 6-бензиламінопурину на ростові процеси, формування листкового апарату та продуктивність рослин перців сорту Антей. Встановлено, що за дії препаратів відбувалося посилення ростових процесів, формувалася більша кількість листків, збільшувалася їх маса та площа листкової поверхні. У рослин дослідних варіантів зростав листковий та хлорофільний індекси. Наслідком таких змін було зростання показників маси сухої речовини цілої рослини, чистої продуктивності фотосинтезу та урожайності культури.

Ключові слова: перець солодкий, Вітазим, 6-бензиламінопурин, морфометрія, площа листя, хлорофіл, урожайність.

Вплив рістстимуляторів Вітазиму та 6-бензиламінопурину на морфогенез та продуктивність перцю солодкого. (текст статті)

The influence of growth stimulating drugs such as Vitasyme and 6-benzylaminopurine on the morphogenesis and sweet pepper yield. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Khan N. A. Effect of gibberellic acid spray during ontogeny of mustard on growth, nutrient uptake and yield characteristics / N. A. Khan, H. R. Ansari Samiullah // J. Agron. and Crop Sci. – 1998. – Vol. 181, № 1. – P. 61-63.
2. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин. – Фізіологія рослин : проблеми та перспективи розвитку: у 2 т., Т. 2 / В. Г. Кур’ята // НАН України, Ін-т фізіології рослин та генетики, Укр. т-во фізіологів рослин ; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – С. 565-589.
3. Growth-regulating activity of emistym, the new perspective plant growth regulator : Abstr. 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, Varna, 7-11 Sept., 1998 / Romaniuk N., Troyan V., Musiyaka V. and etc. // Bulg. J. Plant Physiol. – 1998. – Spec. issue. – P. 309.
4. Isolation and characterization of triacontanol-regulated genes in rice (Oryza sativa L.): Possible role of triacontanol as a plant growth stimulator / Chen Xinping, Yuan Hongyu, Chen Rongzhi, Zhu Lili, Du Bo, Weng Qingmei, He Guangeun // Plant and Cell Physiology. – 2002. Vol. 43, № 8. – P. 869-876.
5. Komarova V. The influence of growth regulator crossing on young apple trees photosynthesis activity under soil drought : Abstr. 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, Varna, 7-11 Sept., 1998 / V. Komarova // Bulg. J. Plant Physiol. – 1998. – Spec. issue. – P. 308.
6. Carra Angela. Dyphenylurea derivatives: Structure-activity relationship in plants / Carra Angela // Acta natur. “Ateneo parm.”. – 2004. – Vol. 40, № 3-4. – P. 85-89.
7. Потужність розвитку фотосинтетичного апарату та врожайність рослин озимої пшениці за дії бензиламінопурину та пероксиду водню / Н. Ю. Таран, В. О. Стороженко, Л. М. Бацманова та ін. // Физиология растений и генетика. – 2014. – Т. 46, № 5. – C. 413–419.
8. Чернядьев И. И. Фотосинтез листьев сахарной свеклы в онтогенезе при обработке растений 6-бензиламинопурином и метрибузином / И. И. Чернядьев // Физиология растений. – 2000. – Т. 47, № 2. – С. 183-189.
9. Ефективність застосування нового рідкого добрива вітазим в сучасних технологіях вирощування озимої пшениці / В. В. Плотніков, О.В. Корнійчук, О.О.Чернелівська, В.Г. Гильчук // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія : Сільськогосподарські науки – 2011. – Випуск 8 (48). – С. 43-49.
10. Нове органо-мінеральне добриво на цукрових буряках / В. В. Плотніков, О. О. Чернелівська, В. С. Деркач та ін. // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія : Сільськогосподарські науки – 2011. – Випуск 9 (49). Т. 1 – С. 44-50.
11. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
12. Поливаний С. В. Фізіологічні основи застосування модифікаторів гормонального комплексу для регуляції продукційного процесу маку олійного : монографія / Поливаний С. В., Кур’ята В. Г. ; Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вінниця : Нілан, 2016. – 139 с.
13. Preliminary research on the bioactive effect of 2-hidroyethyldimethylammonium-4-aminobenzoate / Laichicxi Maria, Mercea Maria, Ilia Gheorghe, Grozav Mata, Neamtiu Ileana, Dorosencu Manuela, Foarce Alice // Proc. Rom. Acad. B. – 2002. – Vol. 4, № 3. – P. 177-179.
14. Рогач Т. І. Особливості морфогенезу і продуктивність соняшнику за дії трептолему / Т. І. Рогач // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку : у 2 т. ; голов. ред. В. В. Моргун. – К. : Логос, 2009. – Т. І. – С. 680-686.
15. Кур’ята І. В. Функціонування донорно-акцепторної системи рослин у процесі проростання за дії гібереліну і ретардантів / І.В. Кур’ята // Физиология и биохимия культ. растений. – 2012. – 44. – №6. – С. 484– 494.
16. Кур’ята В. Г. Фізіологічні основи застосування ретардантів на олійних культурах / В.Г. Кур’ята, І.В. Попроцька // Физиология растений и генетика. – 2016. – Т. 48, № 6. – C. 475–487.
17. Буйний О. В. Дія 6-бензиламінопурину на формування та функціонування фотосинтетичного апарату томатів / О. В. Буйний, В. Г. Кур’ята, В. В. Рогач // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2015. – Вип. 4 С. 111-118
18. Povh J. A. Rendimento de oleo essensial de Salvia officinalis L. sob acbao de reguladores vegetais / J. A. Povh, E. O. Ono // Acta sci. Biol. Sci. – 2006. – Vol. 28, № 3. – P. 189-193.

В. В Рогач, Е. В. Кушнир, В. В. Плотников. Влияние ростстимуляторов Витазима и 6-бензиламинопурина на морфогенез и продуктивность перца сладкого.

Изучено влияние стимуляторов роста Витазима и 6-бензиламинопурина на ростовые процессы, формирование листового аппарата и продуктивность растений перца сладкого сорта Антей. Установлено, что под действием препаратов происходило усиление ростовых процессов, формировалось большее количество листьев, увеличивалась их масса и площадь листовой поверхности. У растений опытных вариантов возрастал листовой и хлорофилльный индексы.
Следствием таких изменений был рост показателей массы сухого вещества целого растения, чистой продуктивности фотосинтеза и урожайности культуры.

V. Rogach, O. Kushnir, V. Plotnikov. The influence of growth stimulating drugs such as Vitasyme and 6-benzylaminopurine on the morphogenesis and sweet pepper yield.

The influence of growth stimulants such as Vitasyme and 6-benzylaminopurine on the growth processes, the formation of leaf apparatus and plant yield of pepper species such as Antey are investigated. It is established that under the influence of drugs there was a strengthening of growth processes, a greater number of leaves were formed, their mass and the area of leaf surface was increased. The leaf and chlorophyll indexes were increased in the experimental plants.
The consequence of these changes was the growth of the dry weight of the whole plant, pure productivity of photosynthesis and crop yield.

Випуск №1 (93), 2017