Рецензування

Рецензування статей,
що надійшли до редакції наукового журналу “Вісник аграрної науки Причорномор’я” (“Ukrainian Black Sea region agrarian science”)

Загальні положення

Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної колегії журналу. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних проблем та завдань аграрної науки. Окремо враховується ступінь відповідності правилам підготовки статті та рефератів до видання у науковому журналі “Вісник аграрної науки Причорномор’я”.

З метою підвищення якості рецензування редколегія залучає незалежних експертів, які надають свої висновки у письмовому вигляді. Відповідно до політики журналу, у переважній кількості випадків процедура рецензування є анонімною, як для рецензента, так і для авторів. Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалось дослідження. Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того рецензентами визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.

Рецензенти повідомляються про те, що направлені ним рукописи є інтелектуальною власністю авторів та відносяться до тих відомостей, що не підлягають розголошенню. Рецензентам не дозволяється робити копії наданої на рецензування статті або використовувати знання про зміст статті до її опублікування. Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо статті (строки отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому окрім авторів та рецензентів. Порушення даної вимоги можливо лише у разі наявності ознак або заяви щодо недостовірності чи фальсифікації матеріалів статті. За згодою (бажанням) авторів та рецензентів разом зі статтею можуть друкуватися зауваження рецензентів. В будь-якому разі Автору рецензованої роботи надається можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема якщо він не згоден з висновками рецензента.

Інструкції рецензенту

Етичні зобов’язання рецензентів

  1. Оскільки рецензування рукописів являє собою істотний етап у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов’язаний виконувати певну частку робіт з рецензування.
  2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
  3. Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представленої експериментальної і теоретичної роботи, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів.
  4. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли розглянутий рукопис близько пов’язана з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен відразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.
  5. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якої він має особисті або професійні зв’язки, і якщо такі відносини можуть вплинути на судження про рукописи.
  6. Рецензент повинен поводитися з рукописом, надісланої на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
  7. Рецензенти повинні адекватно пояснити і аргументувати свої судження, щоб редактори й автори могли зрозуміти, на чому ґрунтуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, має супроводжуватися відповідним посиланням.
  8. Рецензент повинен відзначати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших вчених, що мають безпосереднє відношення до рецензованої роботі; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-які істотні подібності між розглянутим рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представлених в інший журнал.
  9. Рецензент повинен своєчасно представити відгук.
  10. Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в розглянутому рукописі, якщо на це немає згоди автора. Однак, коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.