Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру

УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65/66

В. Г. Кур’ята, доктор біологічних наук, професор
В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
О. В. Кушнір, аспірант
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

У статті досліджено дію гіберелової кислоти (ГК3) та ретарданту фолікуру на формування листкової поверхні, мезоструктуру листків та їх фотосинтетичну активність. Встановлено, що обробка препаратами сприяла підвищенню фотосинтетичної активності, що проявлялося у накопиченні більшого вмісту вуглеводів у листках. За рахунок цього формувався більш потужний донорний потенціал рослини. Це приводило до зростання урожайності перцю солодкого. При цьому під впливом гібереліну ефект досягався за рахунок зростання площі листкової поверхні, а під впливом фолікуру – за рахунок формування більш потужної мезоструктури листків.

Ключові слова: перець солодкий, гіберелін, ретарданти, морфогенез, урожайність.

Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру. (текст статті)

Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the influence of giberelin and folicure. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Икрина М.А. Регуляторы роста и развития растений : 2 т. /М.А. Икрина, А.М.Колбин. – М. : Химия, 2005. – 472 с.
2. Кур’ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. доктора біолог. наук: 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 318 с.
3. Кефели В.И. Общие проблемы регуляции онтогенеза / В. И. Кефели, П. В. Власов, Л. Д. Прусакова ; под ред. Н. И. Якушкиной. // Природные и синтетические регуляторы онтогенеза растений. – М., 1990. – С.6-40
4. Кур’ята В. Г. Ретарданти-модифікатори гормонального статусу рослин / В. Г Кур’ята ; Інститут фізіології рослин і генетики рослин. // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку.Т.1 – К. : Логос, 2009. – С.565-589
5. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти/ [Т. М. Шадшина, Б. І. Гуляєв, Д. А. Кірізій та ін.]. – К. : Укр.фітосоціоцентр, 2006. – 384 с.
6. Фотосинтез.Т.2.Ассимиляция СО2 и механизмы ее регуляции. / Киризий Д. А., Стасик О. О., Прядкина Г. А., Шадшина Т. М. – Киев : Логос, 2014 – 478 с.
7. Кур’ята В. Г. Потужність фотосинтетичного апарату та насіннєва продуктивність маку олійного за дії ретарданту фолікуру / Кур’ята В. Г., Поливаний С. В. // Физиология растений и генетика. – К. : 2015. – Т.47, № 4.
8. Поливаний С.В. Фізіологічні основи застосування модифікаторів гормонального процесу маку олійного / Поливаний С.В. – Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. – 140 с.
9. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є.О. Козаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
10. Мокроносов А.Т. Методика количчественой оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Р. А. Борзенкова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. – Т.61, №3 – С.119-131.

В. Г. Курьята, В. В. Рогач, А. В. Кушнир. Морфофизиологические особенности формирование листового аппарата перца сладкого под действием гиббереллина и фоликура.

В статье изучено действие гибберелловой кислоты (ГК3) и ретарданта фоликура на формирование листовой поверхности, мезоструктуры листьев и их фотосинтетическую активность. Установлено, что обработка препаратами способствовала повышению фотосинтетической активности, что проявлялось в накоплении большого содержания углеводов в листьях. За счет этого формировался более мощный донорный потенциал растения. Это приводило к росту урожайности перца сладкого. При этом под влиянием гиббереллина эффект достигался в результате роста площади листовой поверхности, а под влиянием фоликура за счет формирования более мощной мезоструктуры листьев.

V. Kuryata, V. Rogach, O. Kushnir. Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the influence of giberelin and folicure.

The article presents the results of the study on the effect of giberel acid (GA3) and the folicure retardant on the formation of leaf surface, leaf mesostructure and their photosynthetic activity. It is found that drug treatment contributed to the increase of photosynthetic activity, which was manifested in the accumulation of higher content of carbohydrates in the leaves. Due to this a more powerful donor potential of plants was formed. This led to an increase in the productivity of sweet peppers. At the same time, under the influence of giberelin the effect was achieved due to the growth of the area of the leaf surface, and under the influence of the follicure – due to the formation of a more powerful mesostructure of the leaves.

Випуск №2 (94), 2017

Дія 6-бензиламінопурину на формування та функціонування фотосинтетичного апарату томатів

УДК 631.8:635.64

О. В. Буйний, аспірант
В. Г. Кур’ята, доктор біологічних наук, професор
В. В. Рогач, кандидат біологічних наук, доцент
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського

Досліджено вплив 6-бензиламінопурину на формування листкового апарату та продуктивність рослин томатів сорту Бобкат. Встановлено, що за дії препарату відбувалося формування більшої кількості листків, збільшувалася їх маса та площа листкової поверхні. У рослин варіанту формувалися більші за об’ємом клітини асиміляційної паренхіми та збільшувався вміст хлорофілу в них. За дії препарату зростав листковий та хлорофільний індекси. Наслідком таких змін було зростання показників чистої продуктивності фотосинтезу та урожайності культури.

Ключові слова: томати, 6-бензиламінопурин,  хлоренхіми, площа листя, хлорофіл, урожайність.

Дія 6-бензиламінопурину на формування та функціонування фотосинтетичного апарату томатів. (текст статті)

The action of 6-benzylaminopurine on the formation and functioning of the photosynthetic apparatus of tomatoes. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Кур’ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. …доктора біол. наук : 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 301 с.
2. Мокроносов А. Т. Онтогенетический аспект фотосинтеза / Мокроносов А. Т. – М. : Наука, 1981. – 196 с.
3. Биологически активные вещества растительного происхождения / Б. Н. Головкин, Р. Н. Руденская, И. А. Трофимова, А. И. Шретер – М. : Наука, 2001. – т. 2 (Л-Я). – 764 с.
4. Рахимбаев И. Р. Природные цитокинины растений: распространение и физиологические функции / И. Р. Рахимбаев, В. Ф. Соломина // Фитогормоны – регуляторы роста растений. – М. : Наука, 1980. – 187 с.
5. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин. – Фізіологія рослин : проблеми та перспективи розвитку : у 2 т., Т. 2 / В. Г. Кур’ята // НАН України ; Ін-т фізіології рослин та генетики ; Укр. т-во фізіологів рослин ; голов. ред. В. В. Моргун . – К. : Логос, 2009. – С. 565–589.
6. Мокроносов А. Т. Методика колличественной оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Р. А. Борзенкова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. – Т. 61, № 3. – С. 119-131.
7. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
8. Гавриленко В. Ф. Большой практикум по физиологии растений / В. Ф. Гавриленко, М. Е. Ладыгина. – М. : Высш. Школа, 1975. – 392 с.
9. Прядкіна Г. О. Потужність фотосинтетичного апарату, зернова продуктивність та якість зерна інтенсивних сортів м’якої озимої пшениці за різного рівня мінерального живлення / Г. О. Прядкіна, В. В. Швартау, Л. М. Михальська // Физиология и биохимия культ. растений. – 2011. – 43. № 2. – С. 158-163.
10. Киризий Д. А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений / Д. А. Киризий. – К. : Логос, 2004. – 191 с.
11. Leaf size and surface characteristics of Betula papyrifera exposed to elevated CO2 and O3 / [Johanna Riikonen, Kevin E. Percy , Minna Kivimaenpaa , and other]. // Environmental Pollution. – 158 (2010). – P. 1029-1035.
12. Leaf Area Prediction Using Three Alternative Sampling Methods for Seven Sierra Nevada Conifer Species / [Dryw A. Jones, Kevin L. O’Hara , John J. Battles and Rolf F. Gersonde]. // Forests. – 2015. – № 6. – Р. 2631-2654.
13. Байєр Я. Формирование урожая основных сельськохозяйственных культур / Я. Байєр ; пер. с чешского З. К. Благовещенского. – М. : Колос, 1984 – С. 188-192

А. В. Буйный, В. Г. Курьята, В. В. Рогач. Действие 6-бензиламинопурина на формирование и функционирование фотосинтетического аппарата томатов.

Изучено влияние 6-бензиламинопурина на формирование листового аппарата и продуктивность растений томатов сорта Бобкат. Установлено, что под действием препарата происходит формирование большего количества листьев, увеличивается их масса и площадь листовой поверхности. У растений увеличивается объем клетки ассимиляционной паренхимы и содержание хлорофилла в них. Под действием препарата увеличивается листовой и хлорофильный индексы. Следствием таких изменений стал рост показателей чистой продуктивности фотосинтеза и урожайности культуры.

O. Buinyi, V. Kuryata, V. Rogach. The action of 6-benzylaminopurine on the formation and functioning of the photosynthetic apparatus of tomatoes.

We have investigated the influence of 6-benzylaminopurine on the formation of the leaf apparatus and on the productivity of Bobcat tomatoes. We have researched that by means of preparation were formed the bigger amount of leaves, increased its mass and the area of leaf surface. The cells with bigger volume of assimilative parenchima have formed in the plants of control variant. By means of preparation the leaf and chlorophyll index have increased. Such changes led to the increasing of indicators of net productivity of photosynthesis on the yielding capacity of culture.