Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників

УДК 631.526.3.003.13:633.11:551.515:57.047

В. В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Уманський національний університет садівництва

Статтю присвячено вивченню продуктивності сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Встановлено, що врожайність зерна пшениці залежить від погодних умов вегетаційного періоду, висоти рослин, стійкості до вилягання та ураження збудниками грибкових хвороб. Найвищу врожайність (10,0–11,0 т/га) та стабільність мали сорти Ужинок, Паннонікус, Емеріно, Ac Meckinon і лінії пшениці щільноколосої Уманчанка та LPP 1314. Вміст білка не залежить від еколого-географічного походження сорту пшениці, проте гібридизація Tr. aestivum / Tr. spelta та Tr. aestivum / амфіплоїд (Tr. durum / Ae. tauschii) забезпечує підвищення вмісту білка на 23-58%. Рослини сортів Кохана, Кулундинка, Паннонікус, ліній Уманчанка, Ефіопська 1, LPP 1314, LPP 2793, LPP 3118 і NAK46/12 формують найвищий та найстабільніший вміст білка в зерні – від 14,3 до 21,0%. Найвищими врожайністю та вмістом білка з високою стабільністю характеризуються сорт пшениці м’якої Паннонікус, лінія LPP 1314 і пшениця щільноколоса.

Ключові слова: пшениця щільноколоса, ефіопська, м’яка, сорт, лінія, врожайність, білок, погодні умови, висота рослин, індекс ураження, стійкість до вилягання.

Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. (текст статті)

Productivity of wheat varieties and strains depending on abiotic and biotic factors. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Блажевич Л. Ю. Вплив агрометеорологічних факторів на тривалість етапів на продуктивність тритикале ярого / Блажевич Л. Ю. // Науковий вісник Київського НАУ. – 2008. – Вип. 123. – С. 87–93.
2. Роль сорта в формировании урожая / Амелин А. В., Азарова Е. Ф., Куликов Н. И. и др. // Земледелие. – 2002. – №1. – С. 42.
3. Бойко П. Потенциальная продуктивность зерновых культур в севооборотах. / Бойко П., Коваленко Н. // Зерно. – №4. – С. 20–23.
4. Lohrmann J. Plant Two-Component Signalling Systems and the Role of Response Regulators / Lohrmann J., Harter K. // Plant Physiol. – 2002. – V. 128. – P. 363–369.
5. Соколов В. М. Потенціал нових сортів та гібридів / Соколов В. М. // Насінництво. – 2009. – №9. – С. 1–5.
6. Кочмарський В. С. Нові генотипи пшениці озимої м’якої з підвищеним потенціалом адаптивності, продуктивності та якості зерна / Кочмарський В. С. // Вісник аграрної науки. – 2011. – №12. – С. 40–43.
7. Кірізій Д. А. Продуктивність та особливості реутилізації азоту в контрастних за якістю зерна рослин озимої пшениці різних генотипів / Кірізій Д. А., Лісневич Л. О., Починок В. М. // Фізіологія і біохімія культурних рослин. – 2008. – Т. 40, №1. – С. 23–31.
8. Кульбіда М. Усі сорти пшениці нарощують вміст білка в зерні у міру зменшення географічної широти / Кульбіда М., Адаменко Т. // Агроном. – 2008. – №1. – С. 84–85.
9. Bultynck L. Control of leaf growth and its role in determining variation in plant growth rate from an ecological perspective / Bultynck L., Fiorani F., Lambers H. // Plant Biology. – 1999. – Vol. 1. – P. 13–18.
10. Zakcharchenko N. A. Same aspects of growth in vegetative segments of the main shoot of spring wheat / Zakcharchenko N. A. // Annual wheat newsletter. Kansas State University. – Manhatten,1998. – Vol. 44. – P. 47–49.
11. Garcia-Molina M. D. Characterization of Changes in Gluten Proteins in Low-Gliadin Transgenic Wheat Lines in Response to Application of Different Nitrogen Regimes / Garcia-Molina M. D., Barro F. // Front Plant Sci. – 2017. – Vol. 8. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28289425.
12. Основи наукових досліджень в агрономії / Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. – К., 2005. – 286 с.
13. Chaddock R. E. Exercises in statistical methods / Chaddock R. E. – Houghton, 1952. – 166 p.

В. В. Любич. Продуктивность сортов и линий пшениц в зависимости от абиотических и биотических факторов.

Статья посвящена изучению продуктивности сортов и линий пшеницы в зависимости от абиотических и биотических факторов. Установлено, что урожайность зерна пшеницы зависит от погодных условий вегетационного периода, высоты растений, устойчивости к полеганию и поражению возбудителями грибковых болезней. Наибольшую урожайность (10,0–11,0 т/га) и стабильность имели сорта Ужынок, Панноникус, Емерино, Ac Meckinon, линии пшеницы компактной Уманчанка и LPP 1314. Содержание белка не зависит от эколого-географического происхождения сорта пшеницы, однако гибридизация Tr . aestivum / Tr. spelta и Tr. aestivum / амфиплоид (Tr. durum / Ae. tauschii) обеспечивает повышение содержания белка на 23–58 %. Растения сортов Кохана, Кулундинка, Панноникус, линий Уманчанка, Эфиопская 1, LPP 1314, LPP 2793, LPP 3118 и NAK 46/12 формируют от 14,3 до 21,0 % белка в зерне. Однако наибольшой урожайностью и высокоим содержанием белка с высокой стабильностью характеризуются сорт пшеницы мягкой Панноникус, линия LPP 1314 и пшеница компактная.

V. Liubych. Productivity of wheat varieties and strains depending on abiotic and biotic factors.

The article is devoted to the study of the productivity of wheat varieties and strains depending on abiotic and biotic factors. It is determined that the yield of wheat grain depends on weather conditions of the growing season, plant height, resistance to lodging and damage by pathogens of fungal diseases. Uzhynok, Pannonicus, Emerino and Ac Meckinon varieties, Umanchanka and LPP 1314 club wheat strains have the highest yield (10.0–11.0 t/ha) and stability. The protein content does not depend on the ecological and geographical origin of the wheat variety but hybridization of Tr. Aestivum/ Tr. Spelta and Tr. aestivum/ amphiploid (Tr. durum/ Ae. tauschii) provides an increase in protein content by 23–58 %. Kokhana, Kulundynka and Pannonicus varieties and Umanchanka, Ethiopian 1, LPP 1314, LPP 2793, LPP 3118 and NAK46/12 strains form the highest and most stable protein content in grain, from 14.3 to 21.0 %. However, Pannonicus soft wheat variety, LPP 1314 strain and club wheat are characterized by the highest yield and the highest protein content with high stability.

Випуск №3 (95), 2017

Характеристика твердості та міцності зернівок пшениці спельти залежно від сорту та лінії

УДК 664.7:633.111.004.12

Г. М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор
С. П. Полторецький, доктор сільськогосподарських наук, професор
В. В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Н. В. Воробйова, кандидат сільськогосподарських наук
І. Ф. Улянич, кандидат технічних наук
М. М. Капрій, аспірант
Уманський національний університет садівництва

Наведено результати вивчення твердості та міцності зернівок різних сортів і ліній пшениці спельти. Встановлено, що міцність зернівок пшениці спельти істотно змінюється залежно від сорту та лінії. Зусилля, необхідне для руйнування зернівки стисненням, змінюється від 78,1 до 119,7 Н. Високою міцністю характеризується зерно сорту пшениці спельти Зоря України та ліній LPP 1224, LPP 1224, NAK34/12–2, NAK 22/12. Зусилля, необхідне для руйнування зернівки сколюванням, змінюється в меншому діапазоні – від 27,3 до 37,3 Н. Проте зерно досліджуваних форм належить до м’якозерного типу твердості, оскільки індекс розміру часточок змінюється від 30,0 до 57,2%.

Ключові слова: пшениця спельта, тип твердості, індекс розміру часточок, міцність зернівки.

Характеристика твердості та міцності зернівок пшениці спельти залежно від сорту та лінії. (текст статті)

Characteristics of hardness and strength of caryopsides of spelt wheat depending on the variety and strain. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Пшениця спельта / Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич та ін. ; За заг. ред. Г. М. Господаренка. – К. : СІК ГРУП УКРАЇНА, 2016. – 312 с.
2. Buerli M. A desk – study / Buerli M. // The Global Facilitation Unit for Underutilized Species. – Farro In Italy, 2006. – Р. 18–20.
3. Кафлевська С. Г. Стан та проблеми розвитку ринку зерна в Україні [Електронний ресурс] / Кафлевська С. Г., Козяр Н. О. // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ, 2013. – № 4. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?n=4&y=2013.
4. Belitz H. D., Grosch W. Food chemistry. Berlin, Heidelberg, Germany: Springer-Verlag. 1999. P. 631–636.
5. Егоров Г. А. Технология муки и крупы / Егоров Г. А., Петренко Т. П. – М. : МГУПП, 1999. – 336 с.
6. Ільків Л. А. Ефективність переробки зерна в АПК / Л. А. Ільків // Наукові праці НУХТ. – 2011. – № 39. – С. 51-53.
7. Вплив вологості зерна тритикале озимого та тривалості відволожування на вихід ядра / Дмитрук Є. А., Любич В. В., Новіков В. В., Полянецька І. О. // Наукові праці ОНАХТ. – 2014. – № 46. – С. 19–23.
8. Беркутова Н. С. Микроструктура пшеницы / Беркутова Н. С., Швецова И. А. – М. : Колос, 1977. – 125 c.
9. Егоров Г. А. Технология муки. Технология крупы / Егоров Г. А. – М. : Колос, 2005. – 296 с.
10. Основи наукових досліджень в агрономії / Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. – К., 2005. – 286 с.
11. Chaddock R. E. Exercises in statistical methods / Chaddock R. E. – Houghton, 1952. – 166 p.

Г. Н. Господаренко, С. П. Полторецкий, В. В. Любич, Н. В. Воробьева, И. Ф. Улянич, М. М. Каприй. Характеристика твердости и прочности зерновки пшеницы спельты в зависимости от сорта и линии.

Приведены результаты изучения твердости и прочности зерновок различных сортов и линий пшеницы спельты. Установлено, что прочность зерновок пшеницы спельты существенно меняется в зависимости от сорта и линии. Усилие, необходимое для разрушения зерновки сжатием, меняется от 78,1 до 119,7 Н. Высокой прочностью характеризуется зерно сорта пшеницы спельты Заря Украины и линий LPP 1224, LPP 1224, NAK34/12-2, NAK 22/12. Усилие, необходимое для разрушения зерновки скалыванием, изменяется в меньшем диапазоне – от 27,3 до 37,3 Н. Однако зерно исследуемых форм принадлежит к мягкозерновому типу твердости, поскольку индекс размера частиц меняется от 30,0 до 57,2%.

H. Hospodarenko, S. Poltoretskyi, V. Liubych, N. Vorobiova, I. Ulianych, M. Kapriy. Characteristics of hardness and strength of caryopsides of spelt wheat depending on the variety and strain.

The results of the study on hardness and strength of caryopsides of different varieties and strains of spelt wheat are shown. It is determined that the strength of caryopsides of spelt wheat varies significantly depends on the variety and strain. The effort required for the caryopsis destruction by compression changes from 78.1 to 119.7 H. Grain of spelt wheat of Zoria Ukrainy and LPP 1224, LPP 1224, NAK34/12–2 and NAK 22/12 strains are characterized by high strength. The effort required for the caryopsis destruction by chipping changes in a smaller range from 27.3 to 37.3 H. However, grain of studied varieties belongs to the soft-grained type of hardness as an index of particle size ranges from 30.0 to 57.2%.

Випуск №1 (93), 2017