Господаренко Г. М., Черно О. Д., Любич В. В., Бойко В. П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив пшеницею озимою на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

УДК 631.55:664.64.016:633.11:631.8

DOI: 10.31521/2313-092X/2020-3(107)-5

 

Г. М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор
ORCID ID: 0000-0002-6495-2647
Researcher ID: G-5431-2019
О. Д. Черно, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ORCID ID: 0000-0001-5021-9340
В. В. Любич, доктор сільськогосподарських наук, професор
ORCID ID: 0000-0003-4100-9063
Researcher ID: W-8897-2018
В. П. Бойко, викладач
ORCID ID: 0000-0002-8139-2039
Уманський національний університет садівництва

 

Висвітлено результати досліджень впливу тривалого застосування різних доз і співвідношень добрив на чорноземі опідзоленому в польовій сівозміні в умовах Правобережного Лісостепу України на вміст основних елементів живлення в зерні й соломі пшениці озимої, попередником якої була соя. З’ясовано, що за рахунок різних доз, співвідношень і видів добрив вміст азоту в зерні пшениці озимої збільшувався на 13-49%, фосфору – 3-19, а калію – на 6-14%. Із зерном пшениця озима виносить найбільше азоту – 49,4-147,8 кг/га і фосфору – 22,1-51,9 кг Р2О5/га, а калію – лише 15,0-32,6 кг К2О/га залежно від врожайності та якості. Розраховано, що із соломою пшениці озимої у ґрунт повертається 27-33% азоту, 35-36 – фосфору і 74-76% калію від господарського винесення залежно від доз добрив.

Ключові слова: пшениця озима, чорнозем опідзолений, вміст азоту, фосфору і калію, господарське винесення.

 

  Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив пшеницею озимою на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

 Assimilation of basic nutrients from soil and mineral fertilizers of grain wheat on the black grain of the podzolized sand of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine

 

Список використаних джерел:

  1. Hlisnikovski L., Kunzova E. Effect of mineral and organic fertilizers on yieldand technological parameters of winter wheat (Triticum aestivum ) on illimerized luvisol. Polish Journal of Agronomy. 2014. № 17. P. 18–24.
  2. Shejalova S., Cerny J., Mitura K. et. al. The influence of nitrogen fertilization on duality of winter wheat grain. MendelNet. Crech Republic. 2014. 1. P. 105–109.
  3. Ferdoush J. N., Rahman M. M. Effects of boron fertilization and sowing date on the grain protein content of wheat varieties. Journal of Environmental Science and Natural Resources. 2013. № 6(1). Р. 41–45.
  4. Alferov A. A., Chernova L. S. Agroecosystem stability with the application of fertilizers and biopreparations. Russian Agricultural Sciences. 2019. № 45(4). Р. 360–363.
  5. Господаренко Г. М. Агрохімія. Київ: СІК ГРУП УКРАЇНА, 2019. 560 с.
  6. Господаренко Г. М., Черно О. Д. Баланс основних елементів живлення в ґрунті за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Землеробство». 2015. Вип. 2. С. 47–50.
  7. Макаров В. И. Особенности расчета нормативов выноса элементов питания зерновыми культурами. Вестник Алтайського государственного аграрного университета. 2014. №5. С. 9–13.
  8. Eremin D. V. Agro-economic assessment of mineral fertilizers used in the Tyumen region. News of the Orenburg State Agrarian University. 2018. no. 4(72). Р. 26–30.
  9. Балюк С. А., Лісовий М. В. Довідник нормативних показників якості продукції сільськогосподарських культур у різних ґрунтово-кліматичних зонах України (довідниково-нормативна інформація). Харків: Смугаста типографія, 2016. 46 с.
  10. Buráňová Š., Černý J., Kulhánek M., Vašák F., Balík J. Influence of mineral and organic fertilizers on yield and nitrogen efficiency of winter wheat. International Journal of Plant Production. 2015. no. 9. Р. 257–271.
  11. Popovi V., Maleevi M. Effect of different doses of nitrogen fertilizers and planting density on yield of wheat and triticale. Plant breeding and seed production. Vol. 17, no. 1. Р. 61–70.
  12. Литвак Ш. И. Системный поход к агрохимическим исследованиям. Плодородие. 2012. №2. С. 12–14.
  13. Варламов В. А. Вынос NРК пшеницей и ячменем на дерново-подзолистой тяжелосуглинистой почве ЦРНЗ РФ. Плодородие. 2012. № 2. С.12–14.
  14. Мірошниченко М. М., Панасенко Є. В., Звонар А. М. Вплив ґрунтово-кліматичних умов, удобрення та сортових особливостей на хімічний склад зерна пшениці озимої. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2016. №3 (41). С. 55–61.
  15. Фатєєва А. І., Самохвалова В. П. Діагностика стану хімічних елементів системи ґрунт – рослина. Харків: КП «Міськдрук», 2012. 146 с.
  16. Любич В.В. Вплив азотного живлення на врожайність і кормові властивості зерна тритикале ярого. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. 2009. Т. 11, № 2, ч. 3. С. 131−136.
  17. Господаренко Г. М., Любич В. В. Динаміка вмісту азоту в рослинах сортів тритикале ярого залежно від норм і строків застосування азотних добрив. Наукові доповіді НУБіП: електронне наукове видання. 2010. №2. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010-2/10hhmnfa.pdf.
  18. Господаренко Г. М., Черно О. Д. Винос калію культурами польової сівозміни і його баланс при тривалому застосуванні добрив. Вісник аграрної науки. 1999. №9. С. 21–24.
  19. Господаренко Г. М., Любич В. В. Урожайність тритикале ярого за різного вмісту азоту мінеральних сполук у ґрунті. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2011. №82. С. 217–222.
  20. Любич В. В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор’я. Вип. 95. С. 146–161.
  21. Buráňová Š., Černý J.,  Mitura K.,  Lipińska K. J.,  Kovářík J.,  Balík J. Effect of organic and mineral fertilizers on yield parameters and quality of wheat grain. Scientia agriculturae bohemica. 2016. Vol. 47. Р. 47–53.
  22. Ткаченко М. А., Драч Ю. О. Видове генотипове співвідношення елементів живлення як основа оптимізації удобрення сільськогосподарських культур. Збірник наукових праць Інституту землеробства. 2016. Вип. 1. С. 113–123.

 

Г. Н. Господаренко, Е. Д. Черно, В. П. Бойко, В. В. Любич. Усвоение основных элементов питания из почвы и минеральных удобрений пшеницей озимой на черноземе оподзоленном Правобережной Лесостепи Украины

Представлены результаты исследований влияния длительного применения различных доз и соотношения удобрений на черноземе оподзоленном в полевом севообороте в условиях Правобережной Лесостепи Украины на содержание основных элементов питания в зерне и соломе пшеницы озимой, предшественником которой была соя. Установлено, что за счет различных доз, соотношений и видов удобрений содержание азота в зерне пшеницы озимой увеличилось на 13-49%, фосфора – 3-19, а калия – на 6-14%. С зерном пшеница озимая выносит больше азота – 49,4-147,8 кг/га и фосфора – 22,1-51,9 кг Р2О5/га, а калия – только 15,0-32,6 кг К2О/га, в зависимости от урожайности и качества. Рассчитано, что с соломой пшеницы озимой в почву возвращается 27-33% азота, 35-36 – фосфора и 74-76% калия от хозяйственного выноса в зависимости от доз удобрений.

Ключевые слова: пшеница озимая, чорнозем оподзоленный, содержание азота, фосфора и калия, хозяйственный вынос.

 

H. Hospodarenko, O. Cherno, V. Boiyko, V. Liubych. Assimilation of basic nutrients from soil and mineral fertilizers of grain wheat on the black grain of the podzolized sand of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine

The effect results of prolonged use of different doses and ratios of fertilizers on chernozem podzolized in a field crop rotation under the conditions of Right-Bank Forest-steppe of Ukraine on the content of essential nutrients in winter wheat grain and straw, the precursor of which was soybean, were shown. It has been found that, due to different doses, ratios and types of fertilizers, the nitrogen content of winter wheat grain increased by 13–49%, phosphorus by 3–19%, and potassium by 6–14%. With grain, winter wheat absorbs nitrogen most – 49.4–147.8 kg/ha and phosphorus – 22.1–51.9 kg Р2О5/ha, and potassium – only 15.0–32.6 kg K2О/ha, depending on yield and quality. It is estimated that 27–33% of nitrogen, 35–36% – of phosphorus and 74–76% of potassium are returned to the soil with winter wheat straw from economic removal depending on fertilizer doses.

Keywords: winter wheat, podzolic heavy clay loam chernozem, content of nitrogen, phosphorus and potassium, economic removal.

Матеріал розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY

 

<< повернутися до змісту

hospodarenko.pdf

Формування якості макаронів і кондитерських виробів із зерна пшениці спельти

УДК 664.69:65.018

Г. М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор
С. П. Полторецький, доктор сільськогосподарських наук, професор
В. В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
В. В. Новіков, кандидат технічних наук
В. В. Желєзна, кандидат сільськогосподарських наук
Н. В. Воробйова, кандидат сільськогосподарських наук
І. Ф. Улянич, кандидат технічних наук
Уманський національний університет садівництва

У статті представлено результати дослідження формування якості макаронів і кондитерських виробів із зерна пшениці спельти. Встановлено, що борошно пшениці спельти найкраще використовувати для отримання кексу та бісквіта. Оскільки індекс деформації клейковини зерна пшениці спельти є незадовільно слабким, крупка з неї характеризується середніми макаронними властивостями з оцінкою 6,0–7,0 балів. Встановлено, що на колір макаронів найбільше впливає кількість каротиноподібних пігментів. Високі макаронні властивості має крупка, отримана із зерна пшениці інтрогресивної лінії NAK34/12–2.
Борошно, отримане із зерна всіх сортів і ліній пшениці спельти, крім інтрогресивної лінії NAK34/12–2, найкраще придатне для виготовлення кексу та бісквіта високої кулінарної якості.

Ключові слова: пшениця спельта, якість, крупка, макарони, кекс, бісквіт.

Формування якості макаронів і кондитерських виробів із зерна пшениці спельти. (текст статті)

Span of overhead transmission lines. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Господаренко Г. М. Хлібопекарські властивості зерна спельти залежно від вуглеводно-амілазного комплексу // Зб. наук. пр. Агробіологія / Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О., Возіян В. В. – Біла Церква. – 2015. – № 2 (121). – С. 57–61.
2. Любич В. В. Формування вмісту білка в зерні сортів і ліній пшениці спельти // Геноміка та біохімія сільськогосподарських рослин: матеріали Міжн. наук. конф. – Одеса. – 2017. – С. 92–94.
3. Методика державної науково-технічної експертизи сортів рослин. Методи визначення показників якості продукції рослинництва. За ред. С. О. Ткачик. – Вінниця: Нілан-ЛТД, – 2015. – 160 с.
4. Нечаев А. П. и др. Физиологически функциональные ингредиенты при производстве традиционных продуктов питания – хлебобулочных изделий. Пищевые ингредиенты. Сырье и добавки. – 2011. – № 1. – С. 44–46.
5. Подпрятов Г. І., Ящук Н. О. Придатність зерна пшениці спельти озимої для хлібопекарських та кормових цілей. Новітні агротехнології. – 2013. – № 1(1). – С. 71–79.
6. Проблема мікроелементів у харчуванні населення України та шляхи її вирішення [Електронний ресурс] / В. Н. Корзун, І. П. Козярин, А. М. Парац [та ін.]. Проблеми харчування. – 2007. – № 1. – С. 5–11.
7. Спосіб лабораторного виготовлення та оцінки кексу з борошна тритикале і пшениці: пат. 118060 Україна, МПК А 21D 8/02 / Любич В. В.; заявник і власник УНУС. – № u 2016 13216; заявл. 23.12.2016., чинний з 25.07.2017, Бюл. № 14.
8. Спосіб лабораторного виготовлення бісквіта з борошна тритикале і пшениці та його оцінка: пат. 118362 Україна, МПК А 21D 8/00 / Любич В. В.; заявник і власник УНУС. – № u 2016 13202; заявл. 23.12.2016., чинний з 10.08.2017, Бюл. № 15.
9. Marconi E., Carcea M., Schiavone M. et al. Spelt (Triticum spelta L.) pasta quality: Combined effect of flour properties and drying conditions. Cereal Chem. – 2002. – № 79. – P. 634–639.
10. Rozenberg R., Ruibal-Mendieta N. L., Petitjean G. et al. Phytosterol analysis and characteri-sation in spelt (Triticum aestivum ssp.spelta L.) and wheat (T. aestivum L.) lipids by LC/APCI-MS. J. Cereal Sci. 2003. № 38. P. 189–197.
11. Ruibal-Mendieta N. L., Delacroix D. L., Meurens M. A comparative analysis of free, bound and total lipid content on spelt and winter wheat wholemeal. J. Cereal Sci. 2002. № 35. P. 337–342.
12. Skrabanja V., Kovac B., Golob T. et al. Effect of spelt wheat flour and kernel on bread composition and nutritional characteristics. Journal of agricultural and food chemistry. 2001. V.49. № 1. P. 497–500.

Г. М. Господаренко, С. П. Полторецький, В. В. Любич, В. В. Новиков, В. В. Железная, Н. В. Воробьева, И. Ф. Улянич. Формирование качества макарон и кондитерских изделий из зерна пшеницы спельты.

В статье представлены результаты исследования формирования качества макаронов и кондитерских изделий из зерна пшеницы спельты. Установлено, что муку, полученную из пшеницы спельты, лучше всего использовать для изготовления кекса и бисквита. Поскольку индекс деформации клейковины неудовлетворительно слабый крупка из нее характеризуется средними макаронными свойствами с оценкой 6,0–7,0 баллов. Установлено, что на цвет макаронов больше всего влияет количество каротиноподобных пигментов. Высокими макаронными свойствами обладает крупка, полученная из зерна интрогресивной линии NAK34/12–2.
Мука, полученная из зерна всех сортов и линий пшеницы спельты, кроме интрогресивной линии NAK34/12–2, больше пригодна для изготовления кекса и бисквита высокого кулинарного качества.

G. Hospodarenko, S. Poltoretskyi, V. Liubych, V. Novikov, V. Zheliezna, N. Vorobyova, I. Ulianych. Quality formation of pasta and confectionery products from grain of wheat Spelta.

The results of quality formation of spelt wheat macaroni and confectionery products are presented. It is found that the content of yellow pigments in grain of spelt wheat varieties and strains is insufficient to produce macaroni with a yellow color, so egg melange should be added into the recipe.
The culinary assessment of the cake-type bun has shown a very high quality. Thus, the cake-type bun surface, texture and consistency were estimated at 9 points.
Consequently, flour made from grain of all spelt wheat varieties and strains, except the introgressive strain NAK34/12–2, is best suited for making high quality cake-type buns and sponge cakes.

Випуск №1 (97), 2018

Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників

УДК 631.526.3.003.13:633.11:551.515:57.047

В. В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Уманський національний університет садівництва

Статтю присвячено вивченню продуктивності сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Встановлено, що врожайність зерна пшениці залежить від погодних умов вегетаційного періоду, висоти рослин, стійкості до вилягання та ураження збудниками грибкових хвороб. Найвищу врожайність (10,0–11,0 т/га) та стабільність мали сорти Ужинок, Паннонікус, Емеріно, Ac Meckinon і лінії пшениці щільноколосої Уманчанка та LPP 1314. Вміст білка не залежить від еколого-географічного походження сорту пшениці, проте гібридизація Tr. aestivum / Tr. spelta та Tr. aestivum / амфіплоїд (Tr. durum / Ae. tauschii) забезпечує підвищення вмісту білка на 23-58%. Рослини сортів Кохана, Кулундинка, Паннонікус, ліній Уманчанка, Ефіопська 1, LPP 1314, LPP 2793, LPP 3118 і NAK46/12 формують найвищий та найстабільніший вміст білка в зерні – від 14,3 до 21,0%. Найвищими врожайністю та вмістом білка з високою стабільністю характеризуються сорт пшениці м’якої Паннонікус, лінія LPP 1314 і пшениця щільноколоса.

Ключові слова: пшениця щільноколоса, ефіопська, м’яка, сорт, лінія, врожайність, білок, погодні умови, висота рослин, індекс ураження, стійкість до вилягання.

Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. (текст статті)

Productivity of wheat varieties and strains depending on abiotic and biotic factors. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Блажевич Л. Ю. Вплив агрометеорологічних факторів на тривалість етапів на продуктивність тритикале ярого / Блажевич Л. Ю. // Науковий вісник Київського НАУ. – 2008. – Вип. 123. – С. 87–93.
2. Роль сорта в формировании урожая / Амелин А. В., Азарова Е. Ф., Куликов Н. И. и др. // Земледелие. – 2002. – №1. – С. 42.
3. Бойко П. Потенциальная продуктивность зерновых культур в севооборотах. / Бойко П., Коваленко Н. // Зерно. – №4. – С. 20–23.
4. Lohrmann J. Plant Two-Component Signalling Systems and the Role of Response Regulators / Lohrmann J., Harter K. // Plant Physiol. – 2002. – V. 128. – P. 363–369.
5. Соколов В. М. Потенціал нових сортів та гібридів / Соколов В. М. // Насінництво. – 2009. – №9. – С. 1–5.
6. Кочмарський В. С. Нові генотипи пшениці озимої м’якої з підвищеним потенціалом адаптивності, продуктивності та якості зерна / Кочмарський В. С. // Вісник аграрної науки. – 2011. – №12. – С. 40–43.
7. Кірізій Д. А. Продуктивність та особливості реутилізації азоту в контрастних за якістю зерна рослин озимої пшениці різних генотипів / Кірізій Д. А., Лісневич Л. О., Починок В. М. // Фізіологія і біохімія культурних рослин. – 2008. – Т. 40, №1. – С. 23–31.
8. Кульбіда М. Усі сорти пшениці нарощують вміст білка в зерні у міру зменшення географічної широти / Кульбіда М., Адаменко Т. // Агроном. – 2008. – №1. – С. 84–85.
9. Bultynck L. Control of leaf growth and its role in determining variation in plant growth rate from an ecological perspective / Bultynck L., Fiorani F., Lambers H. // Plant Biology. – 1999. – Vol. 1. – P. 13–18.
10. Zakcharchenko N. A. Same aspects of growth in vegetative segments of the main shoot of spring wheat / Zakcharchenko N. A. // Annual wheat newsletter. Kansas State University. – Manhatten,1998. – Vol. 44. – P. 47–49.
11. Garcia-Molina M. D. Characterization of Changes in Gluten Proteins in Low-Gliadin Transgenic Wheat Lines in Response to Application of Different Nitrogen Regimes / Garcia-Molina M. D., Barro F. // Front Plant Sci. – 2017. – Vol. 8. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28289425.
12. Основи наукових досліджень в агрономії / Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. – К., 2005. – 286 с.
13. Chaddock R. E. Exercises in statistical methods / Chaddock R. E. – Houghton, 1952. – 166 p.

В. В. Любич. Продуктивность сортов и линий пшениц в зависимости от абиотических и биотических факторов.

Статья посвящена изучению продуктивности сортов и линий пшеницы в зависимости от абиотических и биотических факторов. Установлено, что урожайность зерна пшеницы зависит от погодных условий вегетационного периода, высоты растений, устойчивости к полеганию и поражению возбудителями грибковых болезней. Наибольшую урожайность (10,0–11,0 т/га) и стабильность имели сорта Ужынок, Панноникус, Емерино, Ac Meckinon, линии пшеницы компактной Уманчанка и LPP 1314. Содержание белка не зависит от эколого-географического происхождения сорта пшеницы, однако гибридизация Tr . aestivum / Tr. spelta и Tr. aestivum / амфиплоид (Tr. durum / Ae. tauschii) обеспечивает повышение содержания белка на 23–58 %. Растения сортов Кохана, Кулундинка, Панноникус, линий Уманчанка, Эфиопская 1, LPP 1314, LPP 2793, LPP 3118 и NAK 46/12 формируют от 14,3 до 21,0 % белка в зерне. Однако наибольшой урожайностью и высокоим содержанием белка с высокой стабильностью характеризуются сорт пшеницы мягкой Панноникус, линия LPP 1314 и пшеница компактная.

V. Liubych. Productivity of wheat varieties and strains depending on abiotic and biotic factors.

The article is devoted to the study of the productivity of wheat varieties and strains depending on abiotic and biotic factors. It is determined that the yield of wheat grain depends on weather conditions of the growing season, plant height, resistance to lodging and damage by pathogens of fungal diseases. Uzhynok, Pannonicus, Emerino and Ac Meckinon varieties, Umanchanka and LPP 1314 club wheat strains have the highest yield (10.0–11.0 t/ha) and stability. The protein content does not depend on the ecological and geographical origin of the wheat variety but hybridization of Tr. Aestivum/ Tr. Spelta and Tr. aestivum/ amphiploid (Tr. durum/ Ae. tauschii) provides an increase in protein content by 23–58 %. Kokhana, Kulundynka and Pannonicus varieties and Umanchanka, Ethiopian 1, LPP 1314, LPP 2793, LPP 3118 and NAK46/12 strains form the highest and most stable protein content in grain, from 14.3 to 21.0 %. However, Pannonicus soft wheat variety, LPP 1314 strain and club wheat are characterized by the highest yield and the highest protein content with high stability.

Випуск №3 (95), 2017

Вихід біоетанолу з урожаю зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив

УДК 663.551:633.11:631.84

Г. М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор
В. В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Уманський національний університет садівництва

Ф. К. Листопад, фахівець
Інститут продовольчих ресурсів

У статті наведено результати вивчення виходу біоетанолу та крохмалю з урожаю зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. Встановлено, що найефективніше використовувати зерно сорту Тронка, вирощене із застосуванням N60 S35 + N60 на тлі P60K60, оскільки отримано істотно більший вихід біоетанолу – 3147 л/га. Вміст крохмалю в зерні змінюється залежно від виду, норм і строків застосування азотних добрив. Встановлено, що поліпшення умов азотного живлення знижує вміст крохмалю в зерні. Проте завдяки підвищенню врожайності зерна пшениці озимої найбільший вихід крохмалю та біоетанолу з урожаю зерна формується за внесення повного мінерального добрива.

Ключові слова: пшениця озима, крохмаль, біоетанол, урожайність, сорт.

Вихід біоетанолу з урожаю зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. (текст статті)

Bioethanol output from grain yield of winter wheat depending on the species, rules and terms of use of nitrogen fertilizers. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Hector D., Fukai S., Yoyne P. Adapting a barley growth model to predict grain protein concentration for different water and nitrogen availabilities // Australian Society of Agronomy Inc. Australia. 1997. – P. 117-121.
2. Lim S.-T., Lee J.-H., Shin D.-H. Compairison of Protein Extraction Solution for Rice Stach Isolation and Effects of Residual Protein Content on Starch Pasting Properties. Starch. Starke, 1999. – V. 51. – P. 120–125.
3. Алексеев В. П. Качество ректификованного спирта / Алексеев В. П., Грушин Е. А. // Производство спирта и ликероводочных изделий. – 2001. – №1. – С. 34–35.
4. Петренко В. В., Осипова Т. Ю. Переработка низкокачественного зерна пшеницы на спирт // Сельское, лесное и водное хозяйство. 2014. № 3 [Электронный ресурс]. URL: http://agro.snauka.ru/2014/03/1352.
5. Belyea R. L. Rausch K. D., Tumbleson M. E. Composition of corn and distillers’ dried grains with solubles from dry grind ethanol processing. Bioresource Technology. 94. 2004. Р. 293–298.
6. Richards I. R. Energy balances in the growth of oilseed rape for biodiesel and of wheat for bioethanol. Levington Agriculture Report. BABFO. – 2000. – Р. 9-38.
7. Коткова Н. С. Тенденції розвитку виробництва і використання біоетанолу в Європейському Союзі / Коткова Н. С. // Наукові праці НУХТ. – 2015. – Том 21. – № 1. – С. 112–120.
8. Тараріко Ю. О. Біоенергетичне аграрне виробництво в Лісостепу України // Вісн. аграр. науки. – 2011. – № 7. – С.9–13.
9. Пшениця спельта. / Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич, та ін; За заг. ред. Г. М. Господаренка. – К. : СІК ГРУП УКРАЇНА, 2016. – 312 с.
10. Основи наукових досліджень в агрономії. / Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. // – К. , 2005. – 286 с.
11. Chaddock R. E. Exercises in statistical methods. Houghton, 1952. – 166 p.

Г. Н. Господаренко, В. В. Любич, Ф. К. Листопад. Выход биоэтанола с урожая зерна сортов пшеницы озимой в зависимости от видов, норм и сроков внесения азотных удобрений.

В статье приведены результаты изучения выхода биоэтанола и крахмала с урожая зерна сортов озимой пшеницы в зависимости от видов, норм и сроков применения азотных удобрений. Установлено, что наиболее эффективно использовать зерно сорта Тронка, выращенное с применением N60 S35 + N60 на фоне P60K60, поскольку получен существенно больший выход биоэтанола – 3147 л/га. Содержание крахмала в зерне меняется в зависимости от вида, норм и сроков применения азотных удобрений. Установлено, что улучшение условий азотного питания снижает содержание крахмала в зерне. Однако благодаря повышению урожайности зерна озимой пшеницы наибольший выход крахмала и биоэтанола из урожая зерна формируется при внесении полного минерального удобрения.

H. Hospodarenko, V. Liubych, F. Lystopad. Bioethanol output from grain yield of winter wheat depending on the species, rules and terms of use of nitrogen fertilizers.

The article contains results on the study of bioethanol and starch output from grain yield of winter wheat depending on the species, rules and terms of use of nitrogen fertilizers. It is found that it is the most effective to use Tronka variety grown using N60 S35 + N60 on P60K60 ground as significantly higher yield of ethanol (3147 l/ha) is received. The starch content in grain varies depending on the type, rules and terms of use of nitrogen fertilizers. It is determined that improving conditions of nitrogen nutrition reduces the starch content in grain. However, due to increasing the yield of winter wheat grain the largest output of starch and ethanol from the grain yield is received by applying complete mineral fertilizer.

Випуск №2 (94), 2017

Характеристика твердості та міцності зернівок пшениці спельти залежно від сорту та лінії

УДК 664.7:633.111.004.12

Г. М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор
С. П. Полторецький, доктор сільськогосподарських наук, професор
В. В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Н. В. Воробйова, кандидат сільськогосподарських наук
І. Ф. Улянич, кандидат технічних наук
М. М. Капрій, аспірант
Уманський національний університет садівництва

Наведено результати вивчення твердості та міцності зернівок різних сортів і ліній пшениці спельти. Встановлено, що міцність зернівок пшениці спельти істотно змінюється залежно від сорту та лінії. Зусилля, необхідне для руйнування зернівки стисненням, змінюється від 78,1 до 119,7 Н. Високою міцністю характеризується зерно сорту пшениці спельти Зоря України та ліній LPP 1224, LPP 1224, NAK34/12–2, NAK 22/12. Зусилля, необхідне для руйнування зернівки сколюванням, змінюється в меншому діапазоні – від 27,3 до 37,3 Н. Проте зерно досліджуваних форм належить до м’якозерного типу твердості, оскільки індекс розміру часточок змінюється від 30,0 до 57,2%.

Ключові слова: пшениця спельта, тип твердості, індекс розміру часточок, міцність зернівки.

Характеристика твердості та міцності зернівок пшениці спельти залежно від сорту та лінії. (текст статті)

Characteristics of hardness and strength of caryopsides of spelt wheat depending on the variety and strain. (анотація)

Список використаних джерел:
1. Пшениця спельта / Г. М. Господаренко, П. В. Костогриз, В. В. Любич та ін. ; За заг. ред. Г. М. Господаренка. – К. : СІК ГРУП УКРАЇНА, 2016. – 312 с.
2. Buerli M. A desk – study / Buerli M. // The Global Facilitation Unit for Underutilized Species. – Farro In Italy, 2006. – Р. 18–20.
3. Кафлевська С. Г. Стан та проблеми розвитку ринку зерна в Україні [Електронний ресурс] / Кафлевська С. Г., Козяр Н. О. // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ, 2013. – № 4. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?n=4&y=2013.
4. Belitz H. D., Grosch W. Food chemistry. Berlin, Heidelberg, Germany: Springer-Verlag. 1999. P. 631–636.
5. Егоров Г. А. Технология муки и крупы / Егоров Г. А., Петренко Т. П. – М. : МГУПП, 1999. – 336 с.
6. Ільків Л. А. Ефективність переробки зерна в АПК / Л. А. Ільків // Наукові праці НУХТ. – 2011. – № 39. – С. 51-53.
7. Вплив вологості зерна тритикале озимого та тривалості відволожування на вихід ядра / Дмитрук Є. А., Любич В. В., Новіков В. В., Полянецька І. О. // Наукові праці ОНАХТ. – 2014. – № 46. – С. 19–23.
8. Беркутова Н. С. Микроструктура пшеницы / Беркутова Н. С., Швецова И. А. – М. : Колос, 1977. – 125 c.
9. Егоров Г. А. Технология муки. Технология крупы / Егоров Г. А. – М. : Колос, 2005. – 296 с.
10. Основи наукових досліджень в агрономії / Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. – К., 2005. – 286 с.
11. Chaddock R. E. Exercises in statistical methods / Chaddock R. E. – Houghton, 1952. – 166 p.

Г. Н. Господаренко, С. П. Полторецкий, В. В. Любич, Н. В. Воробьева, И. Ф. Улянич, М. М. Каприй. Характеристика твердости и прочности зерновки пшеницы спельты в зависимости от сорта и линии.

Приведены результаты изучения твердости и прочности зерновок различных сортов и линий пшеницы спельты. Установлено, что прочность зерновок пшеницы спельты существенно меняется в зависимости от сорта и линии. Усилие, необходимое для разрушения зерновки сжатием, меняется от 78,1 до 119,7 Н. Высокой прочностью характеризуется зерно сорта пшеницы спельты Заря Украины и линий LPP 1224, LPP 1224, NAK34/12-2, NAK 22/12. Усилие, необходимое для разрушения зерновки скалыванием, изменяется в меньшем диапазоне – от 27,3 до 37,3 Н. Однако зерно исследуемых форм принадлежит к мягкозерновому типу твердости, поскольку индекс размера частиц меняется от 30,0 до 57,2%.

H. Hospodarenko, S. Poltoretskyi, V. Liubych, N. Vorobiova, I. Ulianych, M. Kapriy. Characteristics of hardness and strength of caryopsides of spelt wheat depending on the variety and strain.

The results of the study on hardness and strength of caryopsides of different varieties and strains of spelt wheat are shown. It is determined that the strength of caryopsides of spelt wheat varies significantly depends on the variety and strain. The effort required for the caryopsis destruction by compression changes from 78.1 to 119.7 H. Grain of spelt wheat of Zoria Ukrainy and LPP 1224, LPP 1224, NAK34/12–2 and NAK 22/12 strains are characterized by high strength. The effort required for the caryopsis destruction by chipping changes in a smaller range from 27.3 to 37.3 H. However, grain of studied varieties belongs to the soft-grained type of hardness as an index of particle size ranges from 30.0 to 57.2%.

Випуск №1 (93), 2017