Сябрук О. П., Найдьонова О. Є., Гетьман Я. В. Вплив біопрепаратів на емісію СО₂ та мікрофлору у прикореневій зоні кукурудзи

УДК 631.433.5:631.51.01: 631.427

DOI: 10.31521/2313-092X/2021-2(110)-8

 

О.П. Сябрук, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
ORCID ID: 0000-0001-9521-4607
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»

О.Є. Найдьонова, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник
ORCID ID: 0000-0002-8568-5699
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»

Я.В. Гетьман, аспірант
ORCID ID: 0000-0002-3552-327X
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»

 

У статті викладено результати проведення спостережень за емісією вуглекислого газу та іншими показниками біологічної активності ґрунту з метою визначення ефективності впровадження елементів біологізації землеробства.  Встановлено, що застосування комплексу агрозаходів (обробка ґрунту деструктором стерні, передпосівна обробка насіння біопрепаратом та двократна позакоренева обробка гуміновим препаратом) посилили емісію СО₂ та підвищили чисельність мікрофлори у прикореневій зоні кукурудзи порівняно з контролем. Відмічено достовірний приріст урожаю зерна кукурудзи від застосування комплексу біопрепаратів (до 16 %  залежності від варіанту).

Ключові слова: емісія вуглекислого газу, біологізація землеробства, агрозаходи, мікрофлора ґрунту, кукурудза.

 

Вплив біопрепаратів на емісію СО₂ та мікрофлору у прикореневій зоні кукурудзи

Influence of biological products on СО₂ emission and microflora of the root zone of corn

 

Список використаних джерел:

  1. Бердников, А. (1992). Зеленое удобрение — биологизация земледелия. Чернигов: Урожай.
  2. Кисіль, В. (2005). Агрохімічні аспекти екологізації земле виробництва. Харків.
  3. Русакова, И. (2016). Влияние микробных препаратов и минерального азота на разложение соломы. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований, № 3(1), 107-111.
  4. Skinner, C. (2014). Greenhouse gas fluxes from agricultural soils under organic and non-organic management – a global meta-analysis. Science of the Total Environment, 553-563.
  5. Nyberg, M., Hovenden, M. J. (2020). Warming increases soil respiration in a carbon-rich soil without changing microbial respiratory potential. Biogeosciences. URL: https://doi.org/10.5194/bg-17-4405-2020
  6. Сябрук, О., & Цигічко, А. (2016). Вплив традиційної та органічної системи землеробства на динаміку емісії вуглекислого газу та ферментативну активність чорнозему опідзоленого. Агрохімія і ґрунтознавство, № 85, 82-87.
  7. Безлер, Н., & Черепухина, И. (2013). Запашка соломы ячменя и продуктивность культур в зернопропашном севообороте. Земледелие, № 4, 11-13.
  8. Богатырева, Е. (2013). Использование соломоразлагающих биопрепаратов в зоне неустойчивого увлажнения Ставропольского края. Земледелие, № 8, 14-16.
  9. Русакова, И., & Воробьев, Н. (2011). Использование биопрепарата Баркон для инокулирования соломы, применяемой в качестве удобрения. Достижения науки и техники АПК, № 8, 25-28.
  10. Li, P., Zhang, D. D., Wang, X. J., & Cui, Z. J. (2012). Survival and performance of two cellulose- degrading microbial systems inoculated into wheat straw-amended soil. J. Microbiol. Biotechnol, Vol. 22, 126-132.
  11. Сергеев, Г., Каверович, В., & Костенко, Т. (2006). Влияние препарата Байкал ЭМ1 на скорость разложения соломы. Земледелие, № 4, 14-15.
  12. Omar, de Kok-Mercado (2015). Microbial decomposition of corn residue in two Iowa Mollisols. Graduate Theses and Dissertations. URL: http://lib.dr.iastate.edu/etd/14770.
  13. Бирюков, Е. (2008). Возможность применения биопрепарата Триходермин в качестве микробиологического удобрения в условиях Тамбовской области. Вопросы современной науки и практики. № 1 (11), Т. 1, 84-92.
  14. Magan, N., Hand, P., Kirkwood, I. A., & Lynch, J. (1989). Establishment of microbial inocula on decomposing wheat straw in soil of different water contents. Soil Biology and Biochemistry, Vol. 21, I. 1, 15-22.
  15. Schenck zu Schweinsberg-Mickan, M., & Müller, T. (2009). Impact of effective microorganisms and other biofertilizers on soil microbial characteristics, organic matter decomposition, and plant growth. Journal of Plant Nutrition and Soil Science, Vol. 172, I. 5, 704-712.
  16. Mayer, J., & Scheid, S. (2010). How effective are ‘Effective microorganisms (R) (EM)? Results from a field study in temperate climate. Applied Soil Ecology, V. 46(2), 230-239.
  17. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. [Чинний від 2005–07–01]. К.: Держспоживстандарт України, 2005. 14 с.
  18. Якість ґрунту. Визначення загального азоту в модифікації ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»: ДСТУ 4726:2007. [Чинний від 2008–01–01]. К.: Держспоживстандарт України, 2008. 14 с.
  19. Ґрунти. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова: ДСТУ 4115-2002. [Чинний від 2003-01-01]. К.: Держспоживстандарт України, 2004. 10 с.
  20. Сябрук, О., & Чечуй О. (2016). Методи вимірювань інтенсивності емісії СО2 у системі ґрунт-рослина. М. Мірошниченко (Ред.). Харків: ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».
  21. Звягинцев, Д., Асеева, И., Бабьева, И., & Мирчинк, Т. (1980). Методы почвенной микробиологии и биохимии. Д.Звягинцев (Ред.). М.: Изд-во Московского ун-та.
  22. Теппер, Е., Шильникова, В., & Переверзева, Г. (1972). Практикум по микробиологии. М.: Колос.
  23. Сэги, Й. (1983). Методы почвенной микробиологии. С. Муромцев (Ред.), И. Куренной (Пер с венг.). М.: Колос.
  24. Якість ґрунту. Визначення чисельності мікроорганізмів у ґрунті методом висівання на тверде (агаризоване) живильне середовище: ДСТУ 7847:2015 [Чинний від 01.07. 2016], 2016.
  25. Blanco-Canqui, H., & Lal, R. (2009). Crop Residue Removal Impacts on Soil Productivity and Environmental Quality. Critical Reviews in Plant Sciences, Vol. 28, I. 3. Special Issue: Carbon Sequestration, 139-163.
  26. Jensen, E. S., & Ambus, P. (2000). Prospects for manipulating crop residues to control nitrogen mineralisation-immobilisation in soil. K. Skogs-o. Lantbr.akad. Tidskr, Vol. 139, 25-42.
  27. Сябрук, О. (2015). Вплив природних та антропогенних чинників на динаміку емісії СО2 з чорноземів в умовах Лівобережного Лісостепу України. (Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. с.-г. наук). Харків.
  28. Le Noë, J., Billen, G.,, Garnier, J.(2019). Carbon dioxide emission and soil sequestration for the French Agro-Food System: Present and prospective scenarios. Front. Sustain. Food Syst. URL: https://doi.org/10.3389/fsufs.2019.00019

О. П. Сябрук., О. Е. Найденова, Я. В. Гетьман. Влияние биопрепаратов на эмиссию СО₂ и микрофлору прикорневой зоны кукурузы

В статье изложены результаты проведения наблюдений за эмиссией углекислого газа и другими показателями биологической активности почвы, с целью определения эффективности внедрения элементов биологизации земледелия. Установлено, что применение комплекса агромероприятий (обработка почвы деструктором стерни, предпосевная обработка семян биопрепаратом и двукратная внекорневая обработка гуминовым препаратом) усиливает эмиссию СО₂  и повышает численность микрофлоры в прикорневой зоне кукурузы, по сравнению с контролем. Отмечено достоверный прирост урожая зерна кукурузы вследствие применения комплекса биопрепаратов (до 16 % в зависимости от варианта).

Ключевые слова: эмиссия углекислого газа, биологизация земледелия, агромероприятия, микрофлора почвы, кукуруза.

 

O. Siabruk., O. Naydenova, Ya. Get’man. Influence of biological products on СО₂ emission and microflora of the root zone of corn

The article presents the results of observations of carbon dioxide emissions and other indicators of soil biological activity in order to determine the effectiveness of the introduction of elements of biologization of agriculture. It was found that the use of a set of agricultural measures (tillage destructor tillage, pre-sowing treatment of seeds with biological product and double foliar treatment with humic preparation) increased СО₂ emissions and increased the number of microflora in the root zone of corn compared to control. There was a significant increase in the yield of corn grain due to the use of a complex of biological products (up to 16%, depending on the option).

Keywords: carbon dioxide emission, biologization of agriculture, agricultural activities, soil microflora, corn.

Матеріал розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY

 

<< повернутися до змісту

syabruk.pdf