Моделювання та агроекологічне обґрунтування рекреаційного періоду ґрунтів для забезпечення їх сталого функціонування

УДК 631.4 : 631/635

DOI: 10.31521/2313-092X/2019-2(102)-7

 

П.І. Трофименко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Київський національний університет імені Тараса Шевченко
В.П. Журавльов, доктор фізико-математичних наук, доцент
Житомирський національний агроекологічний університет
Н.В. Трофименко, кандидат економічних наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченко
С.І. Веремеєнко, доктор сільськогосподарських наук, професор
Національний університет водного господарства та природокористування

 

     В роботі висвітлено алгоритм моделювання, агроекологічне обґрунтування та особливості використання рекреаційного періоду ґрунтів для забезпечення їх сталого функціонування. На основі інформації про емісійну активність ґрунтів запропоновано виділяти період їх функціонування з низькою інтенсивністю емісії СО2 як рекреаційний період ґрунтів (РПҐ). В межах РПҐ в межах холодного та теплого періодів року запропоновано виділяти осінню (І) та весняну (ІІ) його частини. Показано, що врахування межах РПҐ часових інтервалів з різною небезпекою підсилення емісії СО2, дозволяє мінімізувати втрати С-СО2.
    Тривалість рекреаційного періоду різних ґрунтів варіювала за роками досліджень та залежала від погодно-кліматичних умов й рівня їх родючості. Кількість днів РПҐ з мінімальною (< 1 кг/га/год), середньою (< 1 до 1,5 кг/га/год) та підвищеною (< 1,5 до 2,0 кг/га/год) небезпекою підсилення емісії СО2 з ґрунтів у середньому становила для: дерново-середньопідзолистого зв’язно-піщаного ґрунту на лесовидних відкладах відповідно – 30,7; 38,7; 45,7, дерново-середньопідзолистого зв’язно-піщаного ґрунту на давньому алювії – 25,3; 34,4; 42,1, ясно-сірому опідзоленому супіщаному ґрунті на лесовидних відкладах – 19,2; 26,2; 32,6, ясно-сірому опідзоленому піщано-легкосуглинковому ґрунті на лесовидних відкладах – 14,9 21,1 26,4.
    Розрахункові частки величини втрати С у загальному обсязі річних викидів СО2 дерново-підзолистим зв’язно-піщаним ґрунтом для окремих частин РПҐ за рівнями небезпеки підсилення емісії становлять, %: для мінімального – 3,5-6,3, середнього – 6,9-12,4, підвищеного – 11,0-19,9.

Ключові слова: : моделювання, стале функціонування, рекреаційний період ґрунтів, емісія СО2.

 

Моделювання та агроекологічне обґрунтування рекреаційного періоду ґрунтів для забезпечення їх сталого функціонування
Modeling and agroecological substantiation of a recovery period for soils to ensure their sustainable functioning

 

Список використаних джерел:

  1. Балюк С.А., Медведєв В.В., Тараріко О.Г., Греков В.О., Балаєв А.Д. та ін. Національна доповідь про стан родючості ґрунтів України / Мінагрополітики; Центрдержродючість; НААНУ; ННЦ ІГА імені О.Н. Соколовського; НУБіП. С.14-15.
  2. Дубовик В. П., Юрик І. І. Вища математика: навч. посіб. К.: А.С.К., 2006. 648 с.
  3. Заключний звіт «Про науково-дослідну роботу розроблення сценаріїв зміни кліматичних умов в Україні на середньо- та довгострокову перспективу з використанням даних глобальних та регіональних моделей»: електрон. версія / УкрГМІ. URL: https: //uhmi.org.ua/project/rvndr/climate.pdf.
  4. Кудеяров В.Н., Заварзин Г.А., Благодатский А.С. Пулы и потоки углерода в наземных экосистемах России / Ин-т физ.-хим. и биол. проблем почвоведения РАН. М.: Наука, 2007. 315с.
  5. Курганова И.Н. Эмиссия и баланс диоксида углерода в наземных экосистемах России: автор. дис. на соиск. уч. ст. докт. биол. наук.: спец. 00.27 – Почвоведение, 03.00.16 – Экология. Москва, 2010. 50с.
  6. Кобак К.И. Биотические компоненты углеродного цикла. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 248 с.
  7. Лопес де Гереню В.О., Курганова И.Н., Розанова Л.Н., Кудеяров В.Н. Годовая эмиссия диоксида углерода из почв южнотаежной зоны России. Почвоведение. 2001. № 9.С. 1045-1059.
  8. Макаров Б.Н. Газовый режим почвы. Москва: Агропромиздат, 1988. 105 c.
  9. Медведев В.В., Плиско И.В. Проявление физической деградации в распахиваемых почвах. Агрохімія і ґрунтознавство. № 81. С. 16-28.
  10. Национальный кадастр антропогенных выбросов из источников и абсорбции поглотителями парниковых газов в Украине за 1990-2010 гг./ Министерство экологии и природных ресурсов Украины. Киев, 2012. 530 с.
  11. Паламарчук Р.П., Трофименко П.І., Вишневський Ф.О., Трофименко Н.В., Борисов Ф.І. Запаси та втрати органічного вуглецю дерново-підзолистими ґрунтами Житомирського Полісся у контексті змін клімату. Агрохімія і ґрунтознавство. Спец. вип. до XI-й з’їзду ґрунтознавців та агрохіміків України, м. Харків. 17-21 вересня. 2018. С. 220-223.
  12. Ромащенко М.І., Тараріко Ю.О. Меліоровані агроекосистеми. Оцінка та раціональне використання агроресурсного потенціалу України зони зрошення і осушення / НААН України; ІВПіМ; за ред. Ромащенко М.І., Тараріко Ю.О., К., 2017. С. 15.
  13. Спосіб визначення інтенсивності емісії газів з ґрунту: Пат. 98998 Україна, МПК G01F 1/76 (2006/01); № u 201413566; заявл. 17.12.2014 ; дата публікації 12.05.2015, Бюл. № 9.
  14. Трофименко П.И., Борисов Ф.И., Трофименко Н.В. Интенсивность дыхания почв Левобережного Полесья Украины в условиях агроценоза. Почвоведение и агрохимия. 2015. № 2 (55). С. 56–65.
  15. Трофименко П. І., Борисов Ф. І. Наукове обґрунтування алгоритму застосування камерного статичного методу визначення інтенсивності емісії парникових газів із ґрунту. Агрохімія і ґрунтознавство. 2015. № 83.С. 17–24.
  16. Трофименко П. І., Трофименко Н. В. Вплив абіотичних чинників на інтенсивність продукування СО2 ґрунтами перехідної зони центрального полісся в холодний період. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. № 1. С. 212–221.
  17. Green J. K., Seneviratne S. I., Berg A. M., Findell K. L., Hagemann S., Lawrence D. M., Gentine P. Large influence of soil moisture on long-term terrestrial carbon uptake. Nature. volume 565, pages 476–479 (2019).
  18. State of the climate in 2017. Special Supplement to the Bulletin of the American Meteorological Society. Vol. 99, No. 8, August 2018. P. 332.
  19. Trofimenko P.I., Trofimenko N. V., Borisov F. I., Zubova O. V. The assessment of the effects of the atmospheric pressure on the intensity of СО2 emission from Polissya soils in the cold time period. Mechanization in agriculture and conserving of the resources. № 5. P. 20–22.
  20. Yagi K. Methane emission from paddy filds. Bull. Natl. Inst. Agroenviron Sci. 1997. № 14. C.96-210.

 

          П. І. Трофименко, В. П. Журавльов, Н. В. Трофименко, С. І. Веремеєнко. Моделирование и агроэкологическое обоснование рекреационного периода почв для обеспечения их устойчивого функционирования

          В работе освещены алгоритм моделирования, агроэкологическое обоснование и особенности использования рекреационного периода почв для обеспечения их устойчивого функционирования. На основе информации об эмиссионной активности почв предложено выделять период их функционирования с низкой интенсивностью эмиссии СО2 как рекреационный период почв (РПП). В рамках РПП, в пределах холодного и теплого периодов года, предложено выделять осеннюю (I) и весеннюю (II) его части. Показано, что учет в пределах РПП временных интервалов с разной опасностью усиления эмиссии СО2 позволяет минимизировать потери С-СО2.

          Ключевые слова: моделирование, устойчивое функционирование, рекреационный период почв, эмиссия СО2.

 

          P. Trofymenko, V. Zhuravlev, N. Trofymenko, S. Veremeyenko. Modeling and agroecological substantiation of the recreational period of soils to ensure their sustainable functioning

         The paper illustrates the algorithm of modeling, agroecological substantiation and features of the use of the recreational period of soils to ensure their sustainable functioning. Based on the information on the soil emission activity, it is proposed to allocate a period of their operation with a low CO2 emission intensity as a recreational soil period (RPS). In the framework of the RPS, during the cold and warm periods of the year, it is proposed to allocate the autumn (I) and spring (II) part thereof. It is shown that taking into account the intervals of the RPS of time intervals with different dangers of increasing CO2 emissions allows minimizing the losses of С-СО2.

          Keywords: modeling, stable functioning, recreation period of soils, CO2 emissions.

 

Матеріал розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution International CC-BY 

 

Повернутися до змісту

trofymenko